Чи готові у ПАТ «Хмельницькобленерго» до нового ринку електроенергії?

Сьогодні Україна постала перед вибором: деградувати на ринку електроенергії, використовуючи застарілі технології, що склалися на енергоринку, чи розвиватися в тенденції сучасних технологій європейського зразка.

Після обрання шляху євроінтеграції, 13 квітня цього року Верховна Рала прийняла Закон «Про ринок електроенергії», який, власне, покликаний докорінно змінити правила гри у сфері енергетики.

Сьогодні модель ринку електроенергії виглядає таким чином: тарифи усім виробникам встановлює НКРЕКП, потім за цими фіксованими тарифами вони продають електроенергію на дочірнє підприємство «Енергоринок», яке до усередненої між виробниками ціни додає кошторис енергоринку, акциз у розмірі 3% та ще деякі платежі, утворюючи оптову ринкову ціну. Далі ця оптова ціна розщеплюється на тариф для населення та тариф для непобутових споживачів (який приблизно у півтора рази вищий). Тариф для бізнесу вищий, тож він дозволяє, аби тариф для населення був нижчим. Це називається перехресним субсидіюванням або ж дотаційним сертифікатом. Таким чином, бізнес та бюджетні установи субсидують населення, аби тариф для нього був нижчим.

Поки що споживач не може обирати постачальника електроенергії і купує лише в обленерго, але має нижчий, ніж в Європі, тариф, навіть зважаючи на низький рівень мінімальної заробітної плати. П’ять етапів підвищення тарифу були здійснені для того, щоб ліквідувати перехресне субсидіювання – різницю між тарифом для бізнесу та населення.

Ця різниця провокує зловживання (наприклад, перукарня чи інший заклад на першому поверсі житлового будинку можуть бути оформлені як квартира, аби платити менше). З іншого боку, високі тарифи для бізнесу – це те, яку зарплату підприємство зможе платити працівникам. Тариф на електроенергію для бізнесу в Україні – один з найвищих в Європі, тому були випадки, коли підприємства закривалися через борги за електроенергію. Якщо тарифи для заводів, супермаркетів, водоканалів підвищуються, за це заплатять всі споживачі – у магазинах підвищуватимуться ціни, а в водоканалах – тарифи на воду.

Новий закон пропонує відмовитися від ручного регулювання і запустити на ринку електроенергії ринкові механізми.

Для чого вони потрібні?

Стан електричних мереж та енергетичного обладнання, необхідність у додатковій потужності для споживачів електричної енергії вимагають значних інвестицій, які можуть бути залучені лише за умови впровадження стимулюючого регулювання – загальноприйнятого у міжнародній практиці інструменту, що забезпечує можливість реконструкції електричних мереж та розвиток енергетичної інфраструктури.

Середній час експлуатації розподільчих мереж електроенергетичного сектору складає понад 40 років, досягаючи 60-85% рівня зносу. При цьому споживання електричної енергії усіма категоріями споживачів зростає із року в рік, проте енергопостачальні компанії не мають необхідних ресурсів, щоб забезпечувати безперебійне, якісне та безпечне електропостачання для споживачів електричної енергії.

Саме перехід на стимулююче тарифоутворення дозволить залучити інвестиції, підвищити енергоефективність, надійність і якість послуг, а в подальшому і знизити тарифи.

Стимулююче регулювання – це механізм тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів (3, 5 або 8 років). Цей метод спрямований на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури мереж, що передають енергоносії (електроенергія, теплова енергія та інші), і стимулювання ефективності витрат розподільчих (постачають) компаній. Цим механізмом передбачається встановлення величини необхідного доходу (ставки дохідності), а також мотивація компаній до зниження витрат і втрат газу в мережах. Згідно з новою методикою, тариф на електроенергію, яку відпускає компанія-ліцензіат, буде складатися з операційних витрат компанії, амортизації і ставки прибутковості на старі або нові активи.

Ринок «на добу вперед» можна порівняти з біржею – коли є індикативна ціна, і кожен подає заявку. Тобто, всередині ринку створюється ринковий механізм, де встановлюється ціна на електроенергію для споживача. Окрім ринку на добу вперед існуватиме ринок двосторонніх договорів – коли споживач зможе купувати напряму у виробника електричної енергії – можна буде напряму укладати стосунки з виробником.
Тому, звичайно, всі енергетичні компанії мають бути готові до цього і мають почати готуватися вже зараз.

З якими ж показниками готові зустріти нові реалії ринку електроенергії у ПАТ «Хмельницькобленерго»?

kozachuk

У березні 2016 року за рішенням Наглядової ради на посаду виконуючого обов’язки генерального директора ПАТ «Хмельницькобленерго» було обрано Олега Козачука. У жовтні того ж року він став переможцем конкурсного відбору на цю посаду Фонду держмайна України.

Які зміни приніс у структуру новий директор?

Про це говорить опублікований аналіз діяльності ПАТ «Хмельницькобленерго».

Ключові фінансові показники

 

Найменування показників Одиниця виміру 2012 2013 2014 2015 2016 Темп росту 2016р. до 2012р., %
Товарна продукція(електроенергія) тис. грн. 901 793 969 453 1 056 442 1 362 252 1 896 644 210,32
Чистий дохід від реалізації продукції тис.грн. 931 082 1 000 927 1 100 836 1 388 838 1 928 673 207,14
Собівартість реалізованої продукції тис. грн. 843 470 890 503 1 040 973 1 277 989 1 945 759 230,69
Власний капітал тис. грн. 417 534 708 790 724 257 1 238 963 1 310 291 313,82
Активи тис. грн. 543 964 899 351 878 358 1 551 103 1 744 264 326,05
Середньооблікова чисельність працюючих чол. 3 494 3 517 3 559 3 558 3 554 101,7
Середньомісячна заробітна плата 1-го працюючого грн. 3 433,80 3 950,30 4 110,60 4 703,79 6 591,1 191,9

 

 

Виконання інвестиційної програми

 

 hoe_diag_0

 

 За 2015-2017 року в ПАТ «Хмельницькобленерго» було впроваджено ряд прогресивних програмних розробок, що удосконалюють виробничі процеси енергозбутової діяльності, документообіг товариства, системи перепускного контролю та в цілому забезпечують більш ефективну роботу персоналу. Окрім того значно було удосконалено парк комп’ютерної техніки, серверного обладнання та забезпечено побудову сучасних каналів зв’язку.

Серед ряду змін та досягнень вказується розвиток існуючих каналів зв’язку ПАТ «Хмельницькобленерго» ‒ РЕМ ‒ перехід із 2 Mbit/s каналів АDSL на волоконно-оптичні канали зв’язку 10 Mbit/s; розвиток серверного обладнання товариства, що підвищило ефективність роботи програмних комплексів та їх відмовостійкість; впровадження «Модулю зняття контрольних показів побутових споживачів (Android)» в межах всього товариства; впровадження в промислову експлуатацію сервісів «Особистий кабінет юридичного споживача», «Особистий кабінет побутового споживача» для мобільних пристроїв та багато іншого.

Ознайомлення з цими показниками наводить до висновку, що зміни, котрі відбуваються сьогодні у ПАТ «Хмельницькобленерго» йдуть йому у позитив.

Як відобразиться це на кінцевому споживачі, з впровадженням нового ринку електроенергії, покаже час.
Однак уже сьогодні можна констатувати, що в у ПАТ «Хмельницькобленерго» готові динамічно розвиватися та, врешті-решт, досягати готовності до розвитку нових сучасних технологій.

Адже нові можливості допоможуть побудувати конкурентний, сучасний і відкритий ринок, націлений на інтереси споживача.
Важливо бути готовими до змін.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.