Хмельницька обласна рада VII скликання на чолі з головою Михайлом Загородним сповзає до зони антирекордсменів місцевого самоврядування. По-перше, п’ятий місяць поспіль в обранців не вистачає духу доукомплектувати керівні органи ради, обравши першого і звичайного заступників голови. Причини цьому різні, але все замикається на розпливчастій позиції самого “спікера”: пан Загородний наполегливо не артикулює, кого він хоче посадити до себе, у владний човен. Нібито й прізвища озвучував (мається на увазі, лідерів “Самопомочі” Олександра Драгана і “батьківщинівця” Валерія Лескова), але в останній момент задуманий план з тріском провалювався.
По-друге, до кадрових труднощів “коаліціонери” підкинули ще й “дружню” “свиню”. Виявляється, що Загородному замало двох віртуальних заступників, тому листом керівників п’яти фракцій вирішено лобіювати введення посади третього заступника голови ради. Начебто, цього не забороняють Європейська Хартія місцевого самоврядування і закон про місцеве самоврядування. Також поклик робиться на те, що в області гостро стоїть проблема з опікою учасників АТО, питанням децентралізації та налагодженням діяльності Агенції регіонального розвитку.
У контексті цього називається прізвище “супермена”, який має розрулити досі запущену ситуацію на Хмельниччині — це діючий військовослужбовець, учасник Антитерористичної операції на сході України і керівник фракції ВО “Батьківщина” Валерій Лесков. Це підтверджують й бойові побратими, котрі підписалися під публічним листом-зверненням.
Поки що наведені кадрові конструкції витають у повітрі та складаються у головах кандидатів на посади заступників голови обласної ради. Аби їх втілити у життя, “спікеру” Загородному доведеться пройти не одне “коло пекла”. Пояснимо причини.
Фото Віталія Тараненка
А) Номер 1 виборчого списку фракції БПП “Солідарність” до облради Михайло Загородний, на жаль, не тримає в руках різношерстну президентську силу. Його м’ягкість і переповнена толерантність породжує ситуацію, яку він сам охарактеризував на останній сесії: “Такої демократії, надзвичайної демократичності (напрошується сюди “ще не було” — авт.)… Давайте тільки це не плутати з анархією, давайте процеси будуть регульовані”. Однак поїзд пішов ще у грудні 2015-го і тепер Загородний намагається наздогнати його двома, а від 21 квітня ще й трьома причіпними кадровими вагонами.
Б) У Хмельницькій обласній раді вже ніхто не вірить один одному. Це означає, що, умовно, керівник фракції Х домовляється з керівником фракції Y про взаємну підтримку, а, коли справа доходить до голосування, вони “кидають” один одного. Наглядним прикладом стало голосування за Олександра Драгана, якому не вистачило 6 голосів, щоб посісти крісло першого заступника голови ради.
В) Депутати від фракції “За конкретні справи” із “псів законності” поступово набувають негативного забарвлення сили, яка займається дешевим “тролінгом”. З іншого боку, виправданням такої поведінки може слугувати те, що, проект бізнесмена-нардепа Олександра Гереги, який, до речі, одержав більшість мандатів у раді, остаточно не зміг оформити політичний контроль над “білим будинком” з пропискою майдан Незалежності, 2.
Фото Віталія Тараненка
Г) Недовіра голові як метод тиску. Усе частіше у приватних бесідах з депутатами проскакує тема можливого “імпічменту” Загородного. Формально правових підстав на сьогодні немає. Стаття 81 Регламенту обласної ради виписує два пункти, за яких можливе дострокове складання повноважень голови ради: його особиста заява і порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених законом.
Є ще стрічка Регламенту про те, що питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради. Себто 28+1 голос. За даними одного з керівників фракції облради, за кілька днів перед початком пленарного засідання під недовірою були готові підписатися 24 депутати.
У коментарі НГП Загородний пояснив, що подібні розмови точаться через те, що він виступає проти “договорняків” у раді. І відкинув реалізацію сценарію “скидання”.
Д) Ефект “одобрямсу”. Голова обласної ради, за якого одностайно віддали голоси 73 обранця, потрапив до капкану, що виставив власноручно. Річ утім, що перед висуненням на цю посаду Загородний наобіцяв кожній фракції посади заступників голови. При цьому, очевидно, не врахував суттєвої диспропорції: 6 фракцій і 2 посади заступників. Тепер пожинає терпкі плоди.
… Наприкінці травня Загородний розглядає варіант скликання позачергової сесії, на яку виносяться суто кадрові питання. Для нього це тест на самозбереження. У противному випадку, наслідки цієї кадрової невдачі ризикують стати фатальними. Принаймні, до цього схиляється ряд обранців.
Віталій Тараненко.