Післяреволюційні 2014-2015 роки для дорожньої галузі Хмельницької області стали певною шоковою терапією. Від шалених грошових ін’єкцій, вколених владою Януковича, довелося відмовитися. Сьогодні суми на кшталт 114 млн. грн або 38 млн. грн, які у 2013 році (курс долара був 8,15 грн — НГП) на тендерах вигравали “Хмельницький облавтодор” і ПАТ “Південьзахідшляхбуд”, здаються фантастичними. Поза тим той фінансовий ресурс, що Служба автомобільних доріг у Хмельницькій області розтендерила за останні два роки, зберігає цікаву тенденцію. Фактично в області викристалізувалося три підрядні організації, котрі між собою змагаються, ділять тендера, створюючи доволі надуте конкурентне середовище.
Улюбленці
Як і в країні, так і на Хмельниччині, відбувся деякий перерозподіл ринку дорожнього господарства. Нішу колись непохитного вінницького “Південьзахідшляхбуду”, що збанкрутувало, зайняли конкуренти. На перші ролі вийшла фірма з небудівельною назвою “Аграрна компанія 2004” з пропискою у Волочиську. Вона входить в інтегровану групу компаній “Вітагро”, яка займається обробітком близько 30 тисяч гектарів сільськогосподарських земель Хмельниччини. Управлінські віжки обох фірм міцно тримає народний депутат України від групи “Воля народу” Сергій Лабазюк (188 виборчий округ).
Лабазюк є нардепом VII і VIII скликань. Однак його політичне загартовування розпочиналося в стінах Хмельницької обласної ради, куди він потрапив від “Народної партії” Володимира Литвина. За лояльності губернатора Василя Ядухи і комунікації зі Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області, у 2012 році молодому політику вдалося підготувати хороший стартовий майданчик, з якого він зайшов до Верховної Ради.
Чого тільки вартують карколомні тендера на асфальтування однієї дороги місцевого значення Волочиськ-Зайчики?! Перші два тендера загальною сумою 26 мільйонів фірма Лабазюка “Аграрна компанія 2004” виграла у виборчому 2012 році. А вже через рік на цю ж сільську “трасу” Лабазюк тендернув 23,4 млн. грн!
Що ж то за “золота” дорога, запитаєте ви, куди закатуються мільйонні податки українців? Відповідь лежить на поверхні. Дорога Волочиськ-Зайчики протяжністю 24 км сполучає базові населені пункти, де є господарства та пайові землі “Аграрної компанії 2004” та “Вітагро”.
Засвітилася фірма нардепа і в антикорупційному проекті “УКР.АВ”. Зокрема, команда “Центру протидії корупції” добилась накладення штрафу на заступника начальника Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області за розпил 85 млн гривень, в якому брали участь ПП “Аграрна компанія 2004” і ПАТ “Південьзахідшляхбуд”.
За даними “Вісника державних закупівель”, протягом 2014-2015 років ПП “Аграрна компанія 2004” виявилася тендерником №1 у Хмельницькій області у ремонті доріг. Тільки у Служби автодору вона виграла торгів на 95 млн. грн з поточного і середнього ремонтів автошляхів Про справні фінансові розрахунки держави та фірми нардепа підтверджує офіційний портал публічних фінансів України “E-data”.
Ще один улюбленець Служби автодору — ТОВ “Техно-Буд-Центр” з Тернополя. Офіційно на тендерах доріг Хмельниччини підприємство виринуло 2014-го, вигравши 17,2 млн. грн на поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Житомир-Чернівці.
Тернополяни-дорожники мають цікаву генеологію. За інформацією державних реєстрів, “Техно-Буд-Центр” заснував Григорій Процик, який є власником разом із Євгенією Сивою. Як пише новинний портал “За Збручем”, до кінця 2012 року частка Сивої належала Любомиру Грегоращуку, чий син Андрій Грегоращук є депутатом Тернопільської міськради від партії ВО «Свобода».
Крім того, депутат Грегоращук є зятем керівника Служби автодоріг у Рівненській області Юрія Проника, який раніше обіймав аналогічну посаду в Тернопільській області.
Далі більше — 19 березня 2014 року Публічне акціонерне товариство “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, яке володіє виробничими потужностями УкрАвтоДору (підрозділами якого є Служби автодорів в Україні — НГП), очолив Орест Проник, син керівника Служби автодоріг у Рівненській області. На сайті недержавної установи “Всеукраїнська спеціальна колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю” вийшла публікація, де сімейство Проників звинувачують у корупційних схемах, пов’язаних з дорожніми тендерами і закликають застосувати до них люстрацію.
Важко до кінця доконано казати про “сімейність” Проників у “Техно-Буд-Центрі”. Проте що ж тоді може стояти за феєричними тендерами на 46,4 млн. грн, виграними тернополянами у 2015 році, які розіграла Служба автодоріг у Хмельницькій області?
Третім умовним улюбленцем є дочірнє підприємство Служби автомобільних доріг “Хмельницький облавтодор”. “Дочка” стабільно виграє грошовиті торги на експлуатаційне утримання доріг області. Начальник обласної Служби автодору Петро Гнидюк пояснив, що ці специфічні роботи сьогодні здатні виконувати тільки “облавтодорівці”, в яких є розгалужена представницька мережа у районах. Натомість здійснювати поточний ремонт доріг струменевим методом і асфальтобетоном “Хмельницький облавтодор” не може, бо має лише відповідні дві транспортні одиниці.
Як “купатися” у віртуальних мільйонах
Крім заробляння на дорогах, можна добряче потрапити у халепу. Це підтверджується прикладами будівельних організацій, котрі є рідкими переможцями тендерів Служби автодору. Справа в тім, що Державне агентство автомобільних доріг України, фінансуючи дорожні об’єкти в країні, повинно залучити кредитні кошти під гарантію уряду. Ця стаття витрат є досить нестійкою і тягне за собою значні ризики. Як-от, затягування розрахунків з підрядниками за виконані роботи.
З цим стикнулося приватне підприємство “МВМ-13” (Судилків Шепетівського району), що належить екс-депутату Хмельницької облради від Партії регіонів Враму Мовсісяну. У 2014 році фірма обранця виграла тендер на поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Городище-Рівне-Старокостянтинів загальною вартістю 5,4 млн. грн. Під ялинку підрядник виставив замовнику (Службі автодору) рахунок на суму 313 тис. 257 грн. Адже, згідно з Пунктом 4.2. Договору №13, замовник взяв на себе зобов’язання (при наявності бюджетних призначень на його виконання, та в межах відповідних фактичних надходжень з бюджету) здійснювати щомісячні розрахунки за надані виконавцем послуги на підставі відповідних актів. Та коштів не надійшло.
У Рівненському апеляційному господарському суді 25 серпня 2015 року замовник заявив, що Київ не перерахував кредитних грошей, а тому немає, чим платити шепетівському підряднику. Водночас суд наполіг, що “відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов’язання”.
І постановив: стягнути зі Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області на користь ПП “МВМ-13” 435,6 тис. грн боргу за дорожні роботи та інфляційні втрати. За даними офіційного порталу публічних фінансів України “E-data”, під Новий 2016 рік ПП “МВМ-13” таки “вибило” зі Служби автодору 444 тис. 407 грн!
Для приватної структури було втрачено цілий рік, протягом якого економіка країни знаходилася у затяжному піке.
Ще раніше судовими коридорами пішли приватне підприємство “Автомагістраль” (Київська область) і приватне підприємство „Строй-Сервіс-999″ (Старокостянтинів). У 2013 році кияни виконали робіт з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення (улаштування дорожньої розмітки) на 3,9 млн. грн. Через суди вдалося компенсувати 3,6 млн. грн.
ПП зі Старокостянтинова у 2013 році виграло поточний ремонт автомобільної дороги місцевого значення Хмельницький-Миколаїв вартістю 3,5 млн. грн. А реальне виконання становило 360,5 тис. грн. Цю суму як вигляді стягнень зі Служби автодору задовільнив Господарський суд Хмельницької області.
В цій історії з “кидками” дивною є поведінка двох дорожніх “монстрів” — ПП “Аграрна компанія 2004” і ТОВ “Техно-Буд-Центр”, яким обласна Служба також боргує за роботи 2014 року.
“Вони знають цю ситуацію і розуміють, що Служба не винна у тому, що Кабмін не відпускає гроші”, — поверхнево сказав начальник обласної Служби автодору Петро Гнидюк.
Однак, здається, причина криється в іншому. Браві приватники збираються підкоряти дорожний тендерний сезон-2016, цим самим дають карт-бланш у вигляді “забуття” про завислі борги держави.
Довідково. У Хмельницькій області нараховується 7200 км доріг різного значення. 90% потребують капітального ремонту. До прикладу, капітальний ремонт дороги, яка з’єднує Хмельницьку і Вінницьку області, проводився 40 років тому. Річна потреба у коштах на фінаснування доріг Хмельниччини становить 1,3 млрд. грн.
Віталій Тараненко.