49-річний Михайло Миронов та його 22-річний син Костянтин – із села Правдівка на Хмельниччині. Служать в артилерійському дивізіоні 3-ї окремої танкової Залізної бригади.
Михайло Петрович командує взводом, який забезпечує підрозділ усім необхідним: продуктами, паливом, боєприпасами. Костянтин – підлеглий у батька, водій-заправник на КАМАзі, йдеться у дописі бригади у соцмережі.
Миронови – міцний сплав життєвого досвіду старшого та сучасного військового досвіду молодшого. Батько багато років працював зварювальником на заводі залізобетонних виробів у Хмельницькому, син незадовго до великої війни завершив строкову службу у Нацгвардії – Першій президентській бригаді оперативного призначення ім. гетьмана Петра Дорошенка.
25 лютого обидва, не вагаючись, пішли до військкомату, аби захистити державу від російської навали. Рішення разом піти на війну, звісно, приголомшило дружину та маму Лілію Борисівну, тим паче що Костя – одна дитина в сім’ї. Та, виплакавши перший шок, жінка усі сили та любов спрямувала на підтримку найрідніших. Типова історія української сім’ї чергового лихоліття, настояна на свободі, сльозах та гордості.
Односельці теж взялися допомогти воїнам. Усією Правдівкою зібрали кошти, купили та передали на фронт Мироновим автомобіль «Фольксваген». Долучилися усі: бізнесмени, фермери, службовці, пенсіонери…
Михайло та Костянтин небагатослівні на стримані на людях. Для фото поруч з подарованою машиною навіть довелося просити їх обнятися. Зате вони з легкістю та гордістю назвали головні риси один одного. Син про батька: «Мужній, хоробрий, доброзичливий, сильний». (Сила дійсно відчувається у його статурі: в молодості займався спортом, рукопашним боєм). Батько про сина: «Чесний, добрий, відважний, роботящий».
На питання про плани після Перемоги теж не вагалися з відповіддю. Михайло Петрович має намір повернутися на колишню роботу, а також розбудовувати родинне обійстя у селі. Костянтин хоче продовжити працювати водієм, мріє про роботу далекобійника на власній фурі.
Їхні плани та мрії співзвучні з найкращим майбутнім для країни – відбудовувати та рухатися вперед.