Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення Хмельницького міськрайонного суду, згідно з яким апелянту видано обмежувальний припис строком на три місяці. Колишньому чоловіку суд заборонив наближатися на відстань ближче 500 метрів до місця проживання ексдружини, а також до місця навчання її доньки, і особисто та/або через третіх осіб розшукувати її, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її, повіломляє пресслужба Хмельницького апеляційного суду.
Як встановив суд першої інстанції, у січні цього року жінка звернулася до суду із завою та просила видати обмежувальний припис колишньому чоловіку, бо той вчинив щодо неї домашнє насильство. Поліцейські за фактом склали протокол про адміністративне правопорушення і видали терміновий заборонний припис на 10 днів, але він його заходів не дотримувався: продовжував дзвонити, приходити до квартири, стукати в двері, погрожувати, чинити психологічне насильство. Відтак місцевий суд видав йому обмежувальний припис строком на три місяці.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду чоловік оскаржив: просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. На думку апелянта, суд не врахував, що між ним і жінкою є спір щодо його участі як батька у вихованні спільного малолітнього сина, каже, колишня дружня не дає їм спілкуватися, чим провокує порушувати припис і наближатися до неї та місця її перебування.
Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
«Суд під час вирішення заяви надав оцінку всім обставинам та доказам у справі, та належно оцінив ризики продовження у майбутньому домашнього насильства щодо заявниці, а відтак обґрунтовано встановив наявність підстав для видачі обмежувального припису», – зазначає колегія апеляційного суду.
Суд зауважує, що конфлікт між сторонами на ґрунті спору щодо участі батька у вихованні сина підтверджує існування ризиків продовження домашнього насильства у будь-якому його прояві. І констатує – рівність прав батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини, зокрема, права на гармонійний розвиток, належне виховання і утримання, її життя і здоров`я.
«Дійсно, обмежувальний припис тимчасово ускладнює участь батька у спілкуванні та вихованні дитини, однак, враховуючи, що обмежувальний припис є виключно тимчасовим заходом, таке тимчасове ускладнення не можна визнати непропорційним втручанням у виконання батьківських прав. При цьому суд першої інстанції цілком врахував право на участь у вихованні сина і відмовив у встановленні йому заборони наближатися до дитячого дошкільного закладу, який відвідує син», – ідеться в постанові апеляційного суду.
