Провокація чи гірка правда: чому через піар «команди С» страждатимуть хмельничани

Кажуть, що мудрість приходить з роками, проте інколи, приходять лише тільки роки. Мушу відповісти п. Кузьмі Матвіюку, щодо опусу під назвою «Інформація чи провокація?». Чесно кажучи, витрачати час на черговий акт відданості від промерських побратимів не планував взагалі, але вирішив все ж таки розтлумачити Почесному громадянинові міста і спростувати звинувачення, які виникли у нього.

До речі, вивчаючи стилістику твору під назвою «Інформація чи провокація?», мовні оберти та інші атрибути тексту набув підозру, що все це написано людиною молодшою за пана Матвіюка. Втім, він поставив свій підпис під цією реляцією, відповідно, автоматично бере на себе відповідальність, навіть за те, чого не зрозумів, адже від правди не захистять ні поважний вік, ні звання і посади, ні грамоти і відзнаки від різних державницьких відомств.

Одразу скажу, що блог «Інформація чи провокація?», написаний як критика матеріалу «Зелені проти блакитних», не спростував жодного наведеного мною факту і явно мав на меті вивести з поля уваги громадськості нечесну гру міського голови проти хмельничан з подальшим перекиданням негативних наслідків на губернатора та перенести «конфлікт інтересів» в площину, яка не стосується описаної проблематики.

Зокрема, наочним фактом для всіх було те, що очільник області приїхав на цьогорічні урочистості з приводу річниці революції Гідності, також фактом є і те, що після натяків Олександра Симчишина, керівник облдержадміністрації відмовився від виступу. Це бачили всі присутні, втім лишень в свідомості пана Матвіюка це цілком нормальне явище, коли перша посадова особа області приїхала на урочистості з приводу загальнодержавного свята, постояла в юрбі чиновників, послухала «гумор» від очільника «команди «С»» та поїхала собі, згаявши час.

Також свідчу, що в процесі написання «Зелені проти блакитних» я не мав жодних зустрічей з Дмитром Габінетом, та не отримував від нього ні усних ні письмових «побажань». Більш того, в моєму матеріалі жодним чином не сказано, що губернатор – хороший, лише констатую, що в ситуації з «зачиненими продуктовими ринками» винуватий не очільник Хмельницької ОДА, а безпосередньо – Олександр Симчишин. Що саме відношення міського голови, його немотивована зверхність до губернатора, постійне намагання використати очільника Хмельницької ОДА як «хлопчика для побиття» в кінцевому висновку підірвуть довіру і до обласної і до міської влади – призведе до загострення вже існуючого конфлікту.

Тільки факти

Після того, як з’ясувалось, що це не губернатор забороняє продуктовим ринкам працювати, а міська влада не бажає їх відкривати, в лавах прихильників відбулась певна паніка. Кілька тижнів тому працівники «м’ясного павільйону», на чолі з Володимиром Гончаруком пікетували приміщення Хмельницької ОДА. Головний економіст міста, вселюдно запевняв, що «команда С» і особисто Олександр Симчишин, не жалкуючи зусиль, роблять все, аби ринки працювали а городяни могли б робити закупівлі в більш гнучкому ціновому середовищі. «Місто – за», але ж «область не дозволяє». Мер – хороший, губернатор – поганий.

Через тиждень після цієї гучної заяви «світоча економіки» від мерії, виступив Президент Володимир Зеленський, який повернув контроль над графіком роботи ринків органам місцевого самоврядування. Себто, між роботою продовольчих ринків і рішенням обласної комісії боротьби з поширенням COVID – 19 стоїть лише схвалене міськрадою і підписане Симчишиним звернення щодо відновлення діяльності торгівельних площин. Наразі, це питання нині не розглядається  саме через відсутність таких звернень від міської влади, адже ця комісія не може самочинно вносити такі питання на власний розгляд.

І ось тут починається найцікавіше. Симчишин та його команда, які так палко репетували що вони за простих людей і їх інтереси, просили відновити торгівлю на ринках – коли це було заборонено, несподівано «втратили голос», коли це стало можливим. Що змушує міську владу несподівано забути про інтереси і продавців і покупців, навіть попри суворі соціальні наслідки? І ось тут би і знадобився голос правди Кузьми Матвіюка, який би сказав, що на закритих речових ринках зареєстровано близько 60 тисяч підприємців, ще кілька тисяч працює в сфері обслуговування, ще понад півтори тисячі торгівців продуктових ринків, а також близько 10 тисяч представників робітничих професій – нині повністю або частково позбавлені можливості отримувати доходи. Терпець у людей уривається, адже рахувати кожну копійчину та постійно обмежувати себе, навіть в необхідному, без найменшого розуміння «коли це все закінчиться» – це не абиякий стрес. Не хочуть там, на постаменті чути, що людям треба допомогти вижити, що на ринках купують в більшості, бідні а не багаті, що більшість з позбавлених доходів хмельничан ВЖЕ СЬОГОДНІ НЕ ЗНАЮТЬ ЯК ДИВИТИСЬ В ОЧІ ВЛАСНИМ ДІТЯМ. Мовчить наш «правдоруб», адже «годуючись» з міського бюджету не може бути правдивим.

Тим більше, як приклад, мер Львова Андрій Садовий заявив, що не підтримує ідею обов’язкового закриття ринків в Україні, бо зокрема у Львові “немає критичних ситуацій” і на ринках “порядку більше, ніж у супермаркетах”.

Чому триває мовчанка про те, що близько 100 тисяч хмельничан ВЖЕ знаходяться на межі відчаю, що на Великдень – одне з головних християнських свят більшість хмельничан не зможуть дозволити собі традиційну кількість блюд, що існує висока вірогідність того, що діючі торгівельні точки не зможуть в необхідному обсязі забезпечити передсвятковий попит, що продуктів «за старими цінами» залишилось обмаль, що в четвер 16 квітня з’являться «нові ціни» – на 20%-25% більші ніж сьогоднішні на деякі крупи та товари овочевої групи. Мовчить «громадський активіст» і про те, що верхівка міської влади знає про те, що наслідки будуть кепськими і непередбачуваними. Коли люди зрозуміють, що нинішній міський голова міг покращити їх становище і не зробив цього, то полетить той мер з крісла аж бігом, разом зі своїми піддувалами. Якби К. Матвіюк дійсно би любив українців, він би міг сказати, що є таємна угода між Олександром Симчишиним та представниками великих торгівельних мереж. Що такий перерозподіл купівельних потоків вигідно утримувати в такому стані, в першу чергу, великим торгівельним мережам. Міг, але не сказав. Натомість, аби відвести людей від «кореня біди» його свідомість народила міф, про те, що певний журналіст, з незрозумілих мотивів, запалав бажанням «посварити» мера і губернатора, висвітливши тенденцію побудовану на кількох загальновідомих фактах. На тлі такої страшенної стагнації К. Матвіюк переймається виборами, і, за його словами, витрачати комунальні кошти з сумнівним ефектом – це персональна доброчинність міського голови. На його думку, на посаду міського голови будуть висуватися кандидати, які не здатні донести до людей свою програму.

За лаштунками подій

Те що міський голова Олександр Симчишин людина безпринципна, це факт. «Вирішення питань» з представниками великих торгівельних мереж та директорами міських продовольчих ринків, посадили його на певний електоральний шпагат. Поки була можливість валити все на «область», очільник міста плескаючись в «бонусах від супермаркетів» паралельно «загравав» з директорами ринків, розуміючи, що торгове середовище в Хмельницькому відчутно впливає на виборчі вподобання містян. Коли спроба «команди «С»» «побрити» власників продуктових ринків, причому позиціонуючи себе захисником і покупців і продавців, закінчилась фіаско, почались «незручні» питання. Адже представники міського голови вже попередньо обговорювали з керівниками ринків «Центральний» та «Ранковий» щодо збору підприємців для проведення акцій незгоди під стінами Хмельницької облдержадміністрації. Втім, виступ президента Володимира Зеленського звів нанівець ці амбітні плани, і нині люди, яким мер обіцяв сприяти добитися від «області» їх вимог, чекають безпосередніх дій вже від Олександра Симчишина, а не від Дмитра Габінета. Втім, міська влада мовчить саме з цього приводу, адже її зловили на жахливій і підступній брехні. Люди очікували на відкриті ринки, натомість отримали два яблука і апельсин, і то не всі. Тому, аби уникнути широкого обговорення цього кричущого факту з одного боку відбулось намагання за допомогою денонсувати матеріал, який це висвітлив, з іншого  – розвісили «соціологічку» невідомо для кого «авторитетної» групи соціологів про те, що ніби то Сашка – «Ювентуса» підтримує десь 80% городян…

Замість постскриптуму

Шановний читачу, кому вірити – то справа Ваша, особиста. Я пишу про це, тому що поточна ситуація змушує мене терпіти ті ж самі незручності, як і більшість інших хмельничан. Я не маю «бюджетної годівниці», як палкі шанувальники «нема найкращого мера», я не обслуговую соціологічні потреби ВО «Свобода», як якась сумнівна «конторка». Я так само як і Ви, маючи на руках прожитковий мінімум, розуміючи завтрашнє чергове здороження продуктів, з острахом дивлюсь у завтрашній день. Адже в умовах коли влада не може дати собі ради, то чи варто сподіватись на ефективний соціальний захист і дійсно народні рішення.

Максим Моргун.

Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Незалежного громадського порталу"

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Максим Моргун

Максим Моргун

Журналіст
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 8

  1. Спалилася гнида гаркава. Зарухались, 80 відсотків, брехло собаче. Ниньки в Хмельницькому наврядчи 60 відсотків живе від постійно проживаючих. Як це їх сподобило опитати 80? )))

  2. Автор або пиячить на синю, або нюхає.
    https://www.youtube.com/watch?v=CdJ6bAeX7u4
    З 12 хвилини, 14 секунд

  3. Гарно пишеш макс. Але з грошима зараз проблема. Тому заплатити не в змозі.

    • Знаю, усі гроші зараз в Картавого! Але у нього є шобла, посіпаки, та боти. Окрім цього сім’я, Тягнибок з Пупсом та Надалом, яким теж відстьогувати треба.

  4. “близько 100 тисяч хмельничан ВЖЕ знаходяться на межі відчаю, що на Великдень – одне з головних християнських свят більшість хмельничан не зможуть дозволити собі традиційну кількість блюд, що існує висока вірогідність того, що діючі торгівельні точки не зможуть в необхідному обсязі забезпечити передсвятковий попит”.

    Повна брехня!
    Всі продуктові магазини / кіоски працюють як завжди, продуктів вистачає, і ціни там приблизно такі ж самі, як на базарі.

    Тим більше кілька днів тому головний санлікар Ляшко заявив:
    “Продуктовим ринкам знову заборонено працювати під час карантину”.

    На ринку Дубове більшість людей в масках, але без рукавичок. Дистанції ніхто не дотримується. Пенсіонери штурмують магазини з крупою, яйцями, олією.

    Не потрібно думати, що карантинні заходи зайві. Якщо не вірите – подивіться на Францію, де за добу померли понад 1400 осіб.

    • Навіщо ліпити горбатого до плоту і захищати Симчишина та його посіпак? А хто вивчав наслідки закриття ринків у Хмельницькому? Візмить ринок у Раковому. Навіщо його потрібно було закривати, а людей направляти у Дубове, якщо там обмаль відвідувачів, а у порівнянні з дубівським ринком, то там безлюддя. Згодний з автором про те, що це змова Симчишина з власниками супермаркетів!

  5. Симчишин – кращий мер!!!

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.