Провокація, диктофонні записи поза законом, підозра з порушеннями: суддю Деражнянського районного суду Дворніна визнали невинуватим і виправдали

Шаргородський районний суд Вінницької області визнав невинуватим суддю Деражнянського районного суду Олега Дворніна за ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190 (“Шахрайство”),  ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України (“Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі”) і виправдав.

Про це свідчить вирок суду від 2 грудня.

За даними обвинувального акту, наприкінці жовтня 2012 року до Деражнянського районного суду потрапила кримінальне справа щодо підсудного Миколи Березовського, якому інкримінували зберігання і збут особливо небезпечних наркотичних засобів (ч. 3 ст. 307 КК України). Авторозподіл визнав головуючим суддю Олега Дворніна. Однак той заявив самовідвід, оскільки Березовський є рідним братом жінки, яка перебуває у шлюбі з кумом Дворніна.

Після того, як справа потрапила до іншого судді Федора Коваля, батько обвинуваченого Олександр Березовський попросив кума судді Дворніна вирішити питанням таким чином, щоб його синові призначили покарання, яке не пов’язане з позбавленням волі.

За версією слідства, суддя Дворнін на початку січня 2013 року зустрівся з батьком обвинуваченого Березовського і  повідомив тому неправдиву інформацію про те, що він розмовляв із суддею Ковалем і той погодився призначити його сину покарання, не пов’язане із позбавленням волі за умови давання йому хабара у розмірі 6 тис. доларів.

9 січня озвучену суму хабара суддя Дворнін отримав від кумової жінки. Кошти на суму 6 тис. дол. він начебто мав передати своєму колезі, судді Ковалю.

Вже 18 січня суддя Коваль виніс вирок по справі Березовського, замінивши покарання у вигляді п’яти років на випробувальний термін – 3 роки. Однак прокуратура оскаржила його в Апеляційному суді Хмельницької області.

На початку березня 2013 року Олександр Березовський знову зустрівся із суддею Олегом Дворніним. Останній повідомив йому неправдиву інформацію про те, що розмовляв із суддями апеляційного суду Хмельницької області і вони погодились залишити вирок Деражнянського районного суду від 18.01.2013 без змін за умови давання їм хабара у розмірі 5 тис. доларів. Дворнін додав, що зазначений хабар має бути переданий суддям апеляційного суду Хмельницької області.

31 березня 2013 року під час отримання хабара на суму 5 тис. дол. суддя Дворнін був затриманий співробітниками СБУ.

Під час судового допиту Олег Дворнін не визнав себе винним, заявив, що злочинів він не вчиняв, а кримінальне провадження стосовно нього сфальсифіковано працівниками СБУ за його принципову позицію у справах за матеріалами УСБУ у Хмельницькій області, які розглянуті під його головуванням.

Служитель Феміди повідомив, що у 2012 році, перебуваючи на відпочинку у Криму, до нього зателефонував кум, який зазначив, що стосовно брата його дружини відкрито кримінальне провадження за торгівлю маріхуаною, проведено обшуки і розпочато досудове розслідування. У судді чоловік попросив поради. Суддя Дворнін порадив співпрацювати зі слідством, позбутися шкідливих звичок підозрюваному, залишити неблагонадійну компанію, влаштуватися на роботу, одружитися та зібрати інші відомості, що характеризують його з позитивної сторони.

Коли ж справа потрапила до нього, суддя заявив самовідвід з огляду на перебування в дружніх стосунках з сім`єю обвинуваченого і хотів допомагати Березовським лише в рамках закону. Наголосив, що жодної матеріальної винагороди від Березовського та свого кума він не вимагав і не отримував.

Через деякий час кум судді знову зателефонував йому і прийшов з проханням допомогти Березовським, бо прокурор подав апеляцію, в якій просив скасувати вирок деражнянського суду. Зокрема, просили допомогти знайти більш досвідченого адвоката для захисту Миколи Березовського в апеляційному суді, оскільки адвокат, який здійснював захист обвинуваченого у місцевому суді, тільки розпочинав адвокатську діяльність і не мав необхідного досвіду.

Суддя Дворнін зазначив, що намагався підшукати досвідченого адковати сім’ї Березовським. Згодом він вийшов на адвокатку, з якою раніше навчався і разом працювали в прокуратурі. Вона погодилася і назвала суму гонорару – 5000 доларів з умовою супроводження справи до касаційної інстанції та отримання гонорару до підписання угоди. Жінка наголошувала на тому, що робота по захисту у цьому випадку була пов`язана із рядом проблемних моментів: необхідно було розробити, грунтовно опрацювати та змінити тактику захисту, крім того мав місце і психологічний момент – їй було незручно перед іншим суддею, з яким вона тривалий час знайома особисто.

Коли домовленість з адвокатом була досягнутою, у Миколи Березовського виникли проблеми з грошима. Суддя Дворнін наголосив, що до лютого 2013 року він спілкувався виключно зі своїм кумом по цьому питання, а безпосередньо з Березовськими взагалі не говорив. Лише в лютому за наполегливою ініціативою батька Березовського було кілька зустрічей з ним.

Напередодні 30 березня 2013 року кум судді повідомив про те, що Березовські зібрали необхідну суму. Зважаючи на те, що розгляд справи в апеляції був призначений на понеділок, і справа вже неодноразово відкладалась за ініціативи обвинуваченого, оформлення угоди з адвокатом мало би відбутися протягом вихідних. Проте так сталося, що адвокат 31 березня 2013 року з особистих питань виїхала до Тернопільської області і мала повернутися пізно вночі.

Березовські проживали в Деражні, а їхній адвокат мешкала у Хмельницькому, але працювала в офісі, розташованому через дорогу від помешкання судді Дворніна. Саме тому він погодився взяти кошти в Березовського-старшого і передати їх адковату, яка мала підготувати угоду і зранку 1 квітня зустрітися з Березовськими і вступити в справу.

Водночас, як вважає суддя Дворнін, події 31 березня 2013 року (коли його затримали з грішми – НГП) стали можливими завдяки тому, що службові особи хмельницького Управління СБУ були особисто зацікавлений у його дискредитації, діяли з метою помсти за ряд ухвалених ним як суддею несприятливих рішень за їх матеріалами, подолання спроб суддів розглядати матеріали СБУ, особливо пов`язані з корупцією, на підставі законодавства без будь-якого сприяння стороні СБУ, внаслідок чого вони не отримали свої статистичні показники, з приводу чого неодноразово деякі з них, висловлювали йому в позапроцесуальних розмовах своє незадоволення.

Служитель Феміди відмовився давати пояснення щодо 31 березня, коли його затримали співробітники СБУ, скориставшись конституційним правом зберігати мовчання на підставі ст. 63 Конституції України.

Олександр Березовський, який написав заяву до “органів” на суддю Дворніна і у справі проходить потерпілим, від допиту відмовився, але написав заяву, в якій фактично змінив попередні свідчення. Тепер він стверджує, що в ході розгляду справи в першій та апеляційній інстанціях йому стала зрозуміла справжня суть подій з приводу участі судді Дворніна в організації допомоги його синові. Березовський-старший переконаний, що зусилля обвинуваченого судді були спрямовані не на особисте збагачення, а на організацію належного захисту його синові шляхом надання корисних юридичних та життєвих порад, а також відшукування кваліфікованого адвоката для захисту сина в апеляційному судді.

Додає, що не правильно був розумілий вислів “вирішення справи в апеляційному судді”, що стало піставою для звернення до правоохоронних органів. Він не може стверджувати про злочинність дій судді Дворніна щодо себе, оскільки після припинення співпраці з ним у зв`язку з затриманням, ситуація з сином тільки погіршилася – вирок суду з умовним покаранням було скасовано і засуджено до п`яти років позбавлення волі реально.

Березовський наголосив, що спілкуючись з Олегом Дворніним він завжди отримував позитивний результат, тому потерпілим себе не відчуває. Підставою для звернення до правоохоронних органів стало те, що він вочевидь помилявся в тому, що адвоката не можна змінювати під час розгляду справи, тому він не повірив зятю (кума судді – НГП) та судді Дворніну, це і спонукало його подумати, що останні обманюють його і звернутися до правоохоронних органів.

Що стосується грошей, які він 31 березня 2013 року передав судді, були призначені для адвоката, котра мала захищати його сина в суді апеляційної інстанції у вигляді гонорара за майбутню роботу. Вважає, обвинувачення в отриманні Дворіна коштів для іншого судді також є результатом неправильного тлумачення обставин, розмов та подій, тому не відповідає дійсності.

Березовський також попросив прийняти його відмову від цивільного позову і подальший розгляд справи проводити без його участі.

Кум судді Дворніна під час допиту пояснив, що на прохання родини Березовських виходив на обвинуваченого з проханням допомогти знайти більш досвіченого адвоката для захисту Миколи Березовського в апеляційному суді. Через якийсь час тесть попросив про влаштування зустрічі із Дворіним. Після зустрічі суддя-кум зателефонував йому і повідомив, що знайшов досвідченого адвоката, яка погодилась здійснювати захист за гонорар на суму 5 тис. дол.

Після затримання судді працівники СБУ викликали його кума для надання пояснень. Він стверджує, що його допитували з 20 години до 3 години ночі, вимагали дати показання проти обвинуваченого, погрожували, що його затримають, застосують до нього детектор брехні. Налякавшись, він підписав документи, які не вивчав, потім про це розповів адвокату. Що до передачі його дружиною грошей судді, йому нічого невідомо.

У суді адвокат, яку знайшов суддя Дворнін для Березовських, підтвердила: давно знайома з обвинуваченим, разом вчилися і дружать. Зазначила, що він двічі просив її захищати у суді Миколу Березовського. Каже, що погодилася за гонорар на суму 5 тис. дол. В  день, коли клієнт мав привезти гонорар, її не було в місті, тому попросила суддю Дворніна взяти гроші, які він мав їй передати.

Зрештою, Шаргородський районний суд визнав недопустими ряд доказів:

  1. Повідомлення про підозру судді Олегу Дворніну підписав тодішній заступник генпрокурора Юрій Ударцов, а оголосив і вручив старший слідчий в ОВС Генеральної прокуратури Хоменко. Водночас, на думку суду, Олег Дворнін не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, не вважається притягнутим до кримінальної відповідальності, оскільки через недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 481 КПК України повідомлення про підозру було здійснено неповноважною особою (Ударцов не не входив до групи прокурорів в цьому кримінальному провадженні, а Хоменко не складав текст підозри).
  2. Протоколи НСРД. У протоколі аудіо – та відео контролю фіксується огляд диску невідомого походження з різними номерами, а не хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, в протоколі не вказані характеристики технічних засобів фіксування та носіїв інформації, які застосовувались при проведенні процесуальної дії, умови і порядок їх використання. Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.04.2013 фіксує огляд диску невідомого походження, а не хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, в протоколі не ідентифіковані всі його учасники, протокол не підписано усіма особами, які брали участь у проведенні процесуальної дії, в протоколі відсутні характеристики технічних засобів фіксування та носіїв інформації, які застосовувались при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання не вказані в протоколі.

    Згідно з вимогами ч.3 ст.252 КПК України, протоколи про проведення негласних слідчих дій з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. В порушення цієї норми протокол аудіо- відео контролю особи від 01.04.2013 з додатками та протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.04.2013 не були вчасно передані прокурору.

    Отже, після дослідження означених вище протоколів, як доказів у в кримінальному провадженні, суд визнав їх недопустимими, оскільки вони отримані не в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

  3. Контроль за вчиненням злочину. Сторона обвинувачення не представила ухвалу слідчого судді про надання дозволу на тимчасове обмеження прав обвинуваченого судді Дворніна, а саме про надання дозволу на втручання у приватне спілкування особи, яке проводиться без її відома. Таким чином, суд дійшов до висновку, що зміст резолютивної частини постанови прокурора, в частині використання аудіо-, відеоконтролю, порушує вимоги ч.1 та 2 ст.258, ст.260, ч.8 ст.271 КПК України, оскільки використання аудіо-, відеоконтролю може бути здійснено лише на підставі ухвали слідчого судді, отже постанова прокурора в цій частині є недопустимим доказом.

    Участь Олександра Березовського у контролі за вчиненням злочину мала місце без відповідного рішення прокурора, слідчого. Постановою слідчого від 22.03.2013 Березовського було залучено до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо- та відеоконтролю особи, візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі з абонентських номерів оперативного зв`язку. У постанові прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину участь ОСОБА_5 не передбачена. У відповідності до вимог ч.4 ст.271 КПК України, якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи. Попри це протокол в присутності обвинуваченого судді не складався.

    Суд констатує факт, що протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії, проведеної 31.03.2013, складений 01.04.2013 особою, яка не була присутньою при її проведенні. Отже цей доказ є недопустимимоскільки він отриманий не в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

  4. Тимчасовий доступ до речей і документів. Слідчий ГПУ Хоменко вибірково підійшов до використання офіційної охоронюваної законом інформації знятої з каналів зв`язку фігурантів у цьому кримінальному провадженні, котра в подальшому в спотвореному (зміненому) вигляді щодо першоджерела цієї інформація лягла в основу обвинувачення, що є не припустимим в розумінні належності даного доказу та його допустимості, а також в свою чергу вказує про необгрунтованість підозри, оголошеної в цьому кримінальному провадженні, та обвинувачення в цілому.
  5. Протокол огляду диктофону. Судом з’ясував, що диктофон “Olympus” придбав потрепілий Олександр Березовський для використання у власних потребах. У подальшому він особисто, з власної ініціативи, цілеспрямовано проводив записи розмов із суддею Дворніним і на час фіксації цих розмов до участі в будь-яких слідчих діях залучений не був. При цьому, райсуд навів рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011, де сказано, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність”, особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. Звукозапис розмови Березовського з Дворніним представляє собою втручання в приватне спілкування, цілеспрямовано. Будь-яких правових підстав для використання диктофону потерпілим стороною обвинувачення суду не надано, тому цей доказ та отримані за його допомогою докази мають бути визнанні недопустимими.
  6. Особистий обшук обвинуваченого. При виконанні ухвали слідчого судді Печерського районного суду Києва від 30.03.2013 про надання дозволу на проведення обшуку судді Дворніна слідчий вийшов за межі судового дозволу, відповідно до якого слідчому надано дозвіл з метою відшукання документів, які стосуються розгляду Деражнянським районним судом Хмельницької області кримінального провадження за підозрою Миколи Березовського у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 КК України; документів, які стосуються розгляду Апеляційним судом Хмельницької області апеляції прокурора на вирок від 18.01.2013 щодо Березовського; особистих записів судді апеляційного суду, які стосуються його спілкування із Дворніним та батьком і сином Березовськими; мобільних телефонів судді апеляційного суду, за допомогою яких він спілкувався з Дворніним та іншими співучасниками.

    Отже, як сказано у вироку, вилучення грошових коштів, що не одержувались суддею апеляційного суду, мобільного телефону, який також йому не належав, є безпідставними.

  7. Провокація злочину. Діяльність із залучення Олександра Березовського до заходів, що проводились працівниками правоохоронних органів, була наполегливою та ініціативною. Стороною обвинувачення не надано доказів, що свідчили б про ініціативу судді Дворніа щодо участі в справі, бажання прискорити події, як безпосередньо в спілкуванні з потерпілим, так і через свого кума. До втручання працівників СБУ особистих зустрічей Березовського з Дворніним не було, і не має підстав вважати, що вони б мали місце без такого втручання.

    Передача коштів була спланована, організована і проведена працівниками СБУ та Березовський, який діяв за їх вказівкою.

    Отже, лінія поведінки  Березовського до залучення його до участі у НСРД, під час їх проведення та після узгоджувалась з працівниками правоохоронних органів, факт його спілкування з оперативними  працівниками СБУ до подій, ініціювання з його боку відносин з  суддею Дворніним,  бажаючи вирішити свої проблеми за його допомогою, помічені грошові кошти, не притягнення до кримінальної відповідальності, відмова останнього від надання показань в суді та від позову, з посиланням на те, що йому ніякої матеріальної  шкоди  обвинувачений не заподіяно,  дають підстави для висновку, що в цьому випадку має місце провокація злочину з метою подальшого викриття.

“Таким чином суд, оцінивши кожний із доказів, наданих стороною обвинувачення з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку, дотримуючись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, приходить до висновку, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом вчинення Олегом Дворніним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4  ст. 369 КК України”, – сказано у вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Нагадаємо, що вироком Барського районного суду від 11 лютого 2016 року Олега Дворніна засуджено до 6 років в’язниці. У березні 2017 року Апеляційний суд Вінницької області скасував  цей вирок. Причина – всі рішення Барського районного суду були винесені незаконно через процедурне порушення на початковому етапі.

Довідково. У березні 2005 року Олег Дворнін призначений на посаду судді Хмельницького міськрайонного суду строком на п’ять років. У березні 2011 року його обрано на посаду судді Деражнянського районного суду безстроково.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 10

  1. То нехай ще йому дасть цей суд похвальну грамоту !!!

  2. Понабирали дибілів у правоохоронні органи, а потім дивуються чому справи у судах розвалюються.

    • В поліції одні ідіоти – колишні колоспники, іншого результату не могло бути

  3. Серіал можна зняти. Автору сценарія 12 балів. Молодці!

  4. Дайте судді премію

  5. ОХ,,ЄТЬ. Бразильським серіалам до такого сценарію ой як далеко. Але гарно розписано. Одним словом – СИСТЕМА.

  6. Чи бачив хто-небудь, як шуліка шуліці око викльовує, або чув, що злодій злодія в тюрму посадив?

  7. Кумівство рулить

  8. Тепер всі судді будуть брати хабарі під виглядом, передачі гонорара адвокату.

  9. За то 7 лет все были при деле и получали зарплату.

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.