У лютому кандидат у президенти Анатолій Гриценко представив свою кандидатуру на пост голови Національного банку України. Це високопрофесійний менеджер, відомий фінансист, доктор економічних наук та професор – Олександр Савченко.
Нещодавно представник команди Гриценка побував на Хмельниччині, де зустрівся зі студентами, педагогічним складом Хмельницького університету управління і права, спілкувався із бізнес колами та творчою інтелігенцією. Під час спілкування з журналістами Савченко коротко розповів про те, яких змін потребує країна у банківській сфер і що зробить команда Гриценка при владі.
– У всіх країнах авторитет та діяльність центрального банку має вплив на економіку. Чи можна сказати, що сьогодні НБУ не займається своєю прямою роботою – активізацією української економіки?
– Звичайно, центральні банки впливають на економіку країн. Скажу більше, останні десять років саме їх діяльність зумовлює зростання чи гальмування економіки, на яку вони впливають навіть більш потужно ніж уряди. Слід розуміти, що саме центральні банки формують «пальне» для економічного зростання – кредити та інвестиції та несуть відповідальність за рух капіталу в тій чи іншій країні.
Діяльність національного банку може шкодити, бути нейтральною, чи підтримувати економічне зростання. Вважаю, що з 2014 року діяльність НБУ гальмувала економічне зростання. Він не давав ресурсів, вів до дестабілізації у фінансовому секторі. Гроші втрачав, в основному, малий бізнес через банкрутство банків.
Станом на сьогодні, діяльність НБУ можна вважати нейтральною. Він не гальмує, але й не стимулює економічний розвиток.
Тому, цілком очевидно, діяльність як НБУ, так і в цілому банківської системи потребує реформування. І починати необхідно з нового статусу та нової мети роботи національного банку, якою має стати підтримка економічного зростання, створення робочих місць за умови цінової та фінансової стабільності. Це буде новою місією НБУ у разі перемоги на виборах Президента Анатолія Гриценка.
Як це зробити? Аби НБУ перетворився в локомотив економічного розвитку, він має суттєво зменшити процентні ставки по кредиту. Кредит має стати дешевим для людей і бізнесу. Зараз ставки на доларові кредити 9-10%, в гривні – 20% для бізнесу, а для людей – взагалі шалені, на рівні ломбардів – під 35%. З цим треба боротися. Я ставлю завдання зменшити протягом року ставку по кредитах в середньому десь до 10 %, в євро – 4%, доларах – 6-7%.
На чому базується моя впевненість, що цього можна досягти? На реформах внутрішньобанківської сфери та уряду. З чого складається процентна ставка по кредитах? Є три складові: ресурс, тобто депозитна ставка, витрати на діяльність банківських установ та прибуток. Ресурс – це інфляційна складова, на сьогодні вона має більше 10%. Нашим спільним з урядом завданням буде знизити її до рівня 6%.
Витрати на діяльність банківських установ, в разі реформування банківської діяльності, мають бути на рівні 1-1,5 %.
На сьогодні маємо більше 50% неповернення кредитів, тому необхідно буде довести цей показник до загальноєвропейського рівня, тобто всього близько 3%. Тоді комерційні банки не будуть закладати у кредитну ставку таку високу моржу, а формуватимуть її у межах тих же 3%.
Ось з цих усіх складових ми й зможемо отримати цифру кредитної ставки у 10%. На перший погляд все просто, але це колосальний об’єм роботи.
Крім того, аби підвести та пропонувати бізнесу низькі кредитні ставки необхідно створити конкурентні умови. Для цього необхідно відкрити три кредитні лінії, кожна на 300-400 млн грн, не тільки великому, а й середньому та малому бізнесу від ЄБРР, Європейського інвестиційного банку і Міжнародної фінансової корпорації. Вони будуть залучати гроші в Україну під гарантії уряду і давати комерційним банкам.
Це створить конкурентні умови і приведе, власне, до зниження процентів по кредитним ставкам.
– Чи мають понести відповідальність люди, котрі виводили з банків гроші в офшори, чи є законна можливість їх повернути в економіку? Що робити, аби подібні ситуації не повторювались?
– Ще однією з головних функцій Національного банку має стати захист прав споживачів у фінансовому секторі.
Тому, наступним кроком, що зробить команда Гриценка – встановить реальний контроль над діяльністю комерційних банків. Якщо говорити більш конкретно, то запропонуємо правоохоронним органам взяти під особистий контроль 100 найбільших кредитів, які були виданні і не повернуті. Ретельно перевірити, хто їх давав, хто отримував, відкрити кримінальну справу по кожному не повернутому кредиту, тому що це збитки простих українців, які зі своєї кишені це все рефінансували. Визначити банки, в тому числі і НБУ, які видали такі кредити. Назвати прізвища керівників і кінцевих власників цих банків. Далі, визначити компанії, які взяли ці кредити, назвати їх керівників і кінцевих власників. Я гарантую, що за більшістю неповернених кредитів прізвища тих, хто видавав кредити, і тих, хто їх отримував, співпадуть. Українці дізнаються, як в їхній країні стають мільярдерами.
У нас за останні п’ять років з банківської системи украли приблизно пів трильйона гривень. Їх витягли з нашої кишені та віддали корупціонерам та шахраям.
Держава сприяла збільшенню числа фінансових шахраїв та їх збагачення. Кредити повертають, якщо можуть це фізично зробити, тільки прості українці.
Хто платить за вкрадені активи банківської системи? Хто рефінансує фінансових шахраїв? На перший погляд, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, НБУ і держава – кошти державного бюджету. Але в дійсності за все платять українці.
Тому, аби цього не повторилося, всі ці процеси мають бути на суспільному контролі. Але не тільки контроль, а й покарання винних є необхідним і, можливо, найголовнішим антикризовим елементом фінансово-економічної політики держави. Саме це покаже для багатьох охочих зробити свої махінації, яким буде їх результат. Без притягнення до відповідальності шахраїв та махінаторів фінансові кризи ніколи не закінчяться.
– Якою має бути співпраця з МВФ, якщо до сьогодні ми не виконали майже жодної його програми, більше того вимоги фонду стали не тільки економічні, а й політичні?
– МВФ – це кредитор останньої надії. Він дає гроші країнам, які самостійно нездатні проводити монетарну та фінансову політику.
Завдання МВФ – підняти країну з колін і допомогти йти в правильному напрямку, але він безсилий змусити країну бігти, щоб не тільки наздогнати відстаючих, але і вирватися в лідери, наприклад, як це робить Польща, не кажучи вже про Сінгапур.
Звичайно, співпраця з МВФ набагато краще її відсутності. Без грошей і порад Фонду Україна вже давно була б в дефолті. Здавалося б, вибір очевидний. Треба виконувати всі рекомендації МВФ і чекати поступового поліпшення, але існує і інша альтернатива: провести реформи самостійно, причому в більш короткі терміни.
Наш підхід такий: до кінця відпрацьовуємо цю програму, яка уже закінчується, по суті, на початку наступного року. Подякуємо МВФ за допомогу і скажемо, що далі будемо жити самостійно. Нас, як і більшість країн, цікавить співпраця з міжнародним фондом, як з дорадчим органом, але кредити брати не будемо, для цього у нас є всі можливості.
Яким має бути оподаткування малого та середнього бізнесу? Чи можливо змінити ставку єдиного соціального внеску без ризиків для Пенсійного фонду?
У Програмі Анатолія Гриценка чітко зафіксовано, що необхідно зменшити навантаження на фонд оплати праці. Запропонуємо зменшення податкових зборів із українців. Тобто, навантаження на виплату зарплати знизимо з 41,5% до 30%, податок на доходи — з 15 до 10%.
Олександр Савченко впевнений, що Анатолій Гриценко – фахова, чесна, порядна людина,яка зможе витягнути країну з кризи за наступні 5 років.
Довідка. Олександр Савченко народився 1958 року в селищі Знам’янка Друга, Кіровоградської області. Закінчив Київський інститут народного господарства за спеціальністю «Промислове планування». До 1991 року працював асистентом, старшим викладачем, науковим керівником лабораторії, докторантом, професором. Викладав та проводив наукову роботу за кордоном: у Гарвардському університеті (США) та Лондонській школі економіки (Великобританія).
З приходом на посаду заступника Голови Національного банку України, розробляв основи нової монетарної політики, відкривав перший кореспондентський рахунок Національного банку України із західним банком, готував першу міждержавну кредитну угоду, організовував виготовлення та друк національної валюти ― гривні.
Як виконавчий директор Європейського банку реконструкції та розвитку, у 1993 році став першим громадянином України, якому довірили представляти інтереси своїх країн уряди Румунії, Молдови, Грузії та Вірменії. Під час його роботи в ЄБРР фінансувалось понад 20 проектів на суму понад 1 млрд. дол. США, серед яких реконструкція Міжнародного аеропорту «Бориспіль» та кредитна лінія для малого та середнього бізнесу на суму 120 млн дол. США.
Повернувшись на Україну, був запрошений на посаду радника Прем’єр-міністра України та Голови Національного банку України. У 1997 році спільно з банком «Аваль» та Міжнародною фінансовою корпорацією ініціював створення банку «Австрія Кредитанштальт Україна», який під його керівництвом в 1998 році був визнаний найкращим іноземним банком в Україні. Пізніше створив та став Головою Правління ВАТ «Міжнародний комерційний банк». У 2005 році був призначений на посаду заступника Голови Національного банку України. У вересні 2009 року став заступником міністра фінансів України. В березні 2010 року подав у відставку та очолив Міжнародний інститут бізнесу. Доктор економічних наук, професор.
Петро Костюк
На правах політичної реклами