У Кам’янці-Подільському смердить нафтопродуктами, а на Лебединому озері з’явилися мастильні плями. Усі лебеді, які наковталися забрудненої води, загинули. Щоб знайти джерело нафтопродуктів, у Кам’янці зараз розкопують парки. Там наражаються на резервуари води, змішаної з чимось, схожим на пальне, повідомляє ТСН.
Сапери з металошукачами прочісують середмістя, шукають під землею цистерни з пальним, екскаватор розкопує парк. На глибині кількох метрів комунальники натикаються на резервуар із чорною рідиною, вода змішана з чимось із характерним запахом солярки. З цієї ями відпомпували щонайменше п’ятсот літрів чогось схожого на дизпаливо. Чорну рідину утилізували, зразки відібрали і надіслали до кількох лабораторій України, щоб зрозуміти, що відкопали. Але буквально через кілька днів ця яма знов наповнилася рідиною з нафтовим запахом.
Скріншот з відео ТСН
«Правду не можна відкладати на потім і це той випадок, коли у Кам’янці-Подільському є правда, яку ми не можемо пояснити», – каже заступник міського голови Кам’янця-Подільського Сергій Бабій.
За його словами, тема запаху нафти у Кам’янці тягнеться ще з 60-років минулого століття. Якщо в інших містах через сильні зливи чи танення снігу, відбуваються підтоплення, то у них солярка просочується з-під землі.
Нафтові речовини розтікаються під Кам’янцем ґрунтовими водами та джерелами. Вони і принесли нафтопродукти у Лебедине озеро, від чого воно затягнулося масляною плівкою. Мертві риби спливли на поверхню водойми, загинули семеро лебедів.
Розгадку таємниці нафтових струмків знайшли на старій мапі 1944 року. Це німецьке фотоаерознімання Кам’янця-Подільського. За словами істориків, саме тут у середмісті фашистська армія облаштувала на глибині більше ніж п’яти метрів підземні склади для дизельного пального, яким заправляли танки та бронетехніку.
«Це пальне і мастило мало зберігатися не на поверхні землі, а на глибині. Це було робити логічно аби за артобстрілів чи авіабомбардування ці цистерни з пальним і мастилом не були підірвані», – каже завідувач відділу Кам’янець-Подільського державного історичного музея-заповідника Ростислав Майор.
З часом цистерни почали гнити і пальне просто витікало з них, кажуть, фахівці.
Сапери уже кілька днів шукають закопані цистерни, але безрезультатно. Де саме сховані ці резервуари з пальним, досі невідомо.
Поки що вирішили у парку зробити відстійник і регулярно відпомповувати воду з соляркою, а на озері встановити мініфільтрувальну станцію. А що робити з підземною циркуляцією дизпалива, поки що не знають.