Про це заявив народний депутат України, лідер партії «Основа» Сергій Тарута під час зустрічі з регіональними журналістами в медіаклубі «На власний погляд». Спираючись на висновки експертів, парламентарій малює економічно обґрунтований сценарій розвитку країни до 2030 року та різко критикує сьогоднішню владу. На думку політика, сліпе виконання вказівок МВФ призводить до руйнування економіки та заганяє Україну до боргової ями. Депутат відповів на запитання журналістів, у тому числі – нашої газети.
– Сергію Олексійовичу, чи вважаєте ви реальним вступ України до НАТО найближчим часом?
– Коли йдеться про вступ України до НАТО та ЄС, потрібно, щоб і керівництво країни, і політичні лідера казали правду. Інакше це нагадує анекдот: «Сара згодна вийти заміж за Рокфеллера, тільки Рокфеллер не знає про це». Коли політики говорять про вступ до цих організацій – вони маніпулюють людськими почуттями. Немає фундаментальних умов, щоб це трапилося.
У нас є базовий документ – Декларація про незалежність. Росія звинувачує Україну, вони кажуть: ви перші порушили правила гри. Ми домовлялися, що Україна отримає незалежність за умов, що не вступатиме до жодного союзу. Тому на цьому почали війну та інше.
У НАТО говорять неофіційно: на найближчі 10-15 років забудьте про вступ. Але ми не можемо сказати народу цю правду. І вони говорять: у вас є можливість, ви й надалі будете аспірантами. Скільки відсотків я даю, що ми зможемо вступити в найближчі п’ять років? Навіть 1 відсотка не даю.
– Чи впливають на інфляцію та курс долара запозичення МВФ?
– Сьогодні країна дуже хвора, в реанімації, в комі. МВФ – це швидка допомога. Яка може забрати і довезти до лікарні, а далі сама система мусить його лікувати. На жаль, керівництво країни «сіло на голку» швидкої допомоги від МВФ. Мовляв, тут усе є: ліки, медики, тож будемо кататися й надалі.
Чи можемо ми обійтися без кредитів? Так, можемо. Кредити нас не врятують – вони лише заганяють ще далі до пастки. Тому що кредити треба повертати, а коли кредитний рейтинг країни падає, кожна нова позика дорожча за попередню. І якщо у нас раніше були кредити під 5%, навіть під 4%, – держава зараз залучає під 6,5%.
Сьогодні є борги, які ми не в змозі віддати. Якщо казати правду і дивитися макроекономічні показники, то ми де-факто банкрути. Влада не каже правду, що буде через два, через три, через чотири роки, як ми віддамо 27 мільярдів доларів, як ми розраховуватимемося. У нас близько 6 мільярдів доларів, які треба віддавати лише за відсотками. Уявляєте дефіцит Пенсійного фонду?
Тому треба сідати з кредиторами і правду казати: ми не можемо віддати, ось у нас є бізнес-план, ми переходимо на іншу модель, ви мусите нам списати 60 чи 70%, інші перенести. Але ми створюємо такі умови, що ваш бізнес від цього виграє.
– Як збільшити доходи населення, якщо вся політика уряду підпорядкована заощадженню?
– Яка ціль медичної реформи? Зменшити витрати? Так це ж не ціль. Коли ми говоримо, що головною цінністю є людина та якість людського капіталу, – то ця якість залежить від охорони здоров’я, від освіти, від культури, від соціуму. Сьогодні країни змагаються в якості людського капіталу.
У нас бідне населення, колосальний відкладений попит. У «Доктрині збалансованого розвитку України 2030», співавтором якої я є, зазначено: для того, аби Україна до 2030 року увійшла до числа 30 найбільш розвинених країн світу, треба забезпечити зростання ВВП щонайменше на 10% на рік. Ми повинні підвищувати доходи, але не запуском друкарського верстата, а підвищувати ринковими методами, створенням привабливих умов для інвестицій. За рахунок інвестицій будуть нові робочі місця, модернізація промисловості. Тоді зможемо підняти зарплату до 20-30 тисяч гривень, а пенсії забезпечити на рівні 10-15 тисяч гривень. У нас немає іншого шляху, інакше всі виїдуть на Захід.
Ми плануємо не зовнішні запозичення, а іншу модель розвитку – інвестиційну. Щоб досягти запланованого зростання ВВП до 2030 року, потрібні щонайменше 450 мільярдів доларів інвестицій. Зовнішніх – 15 мільярдів, і це не такі великі гроші для такої країни, як Україна. Якщо дивитися на Грецію – там 283 мільярди дали, а ця країна за потенціалом утричі менша за Україну.
– Як зробити нашу країну повністю незалежною від зовнішніх енергоресурсів? Коли ми зможемо, приміром, відмовитися від імпорту газу?
– До 1967 року ми видобували близько 70 мільярдів кубометрів газу. Ми були повністю незалежні, навіть до Росії експортували. Нашій країні Бог послав 5% усіх запасів природних ресурсів світу – при тому, що ми маємо 0,4% населення всієї планети. Наші енергоресурси – природний газ, нафта, метановий, сланцевий газ, газ у карбонатних породах… Можемо видобувати 50, 60, 70 мільярдів кубометрів, і дуже швидко.
Щоб ми були незалежні від Росії, треба інвестувати від 5 до 7 мільярдів доларів у сучасні технології – так, як це зробила Америка. В США ціна була 230-240 доларів за тисячу кубометрів газу. І тоді в країні почали інвестували, дали привабливі умови для невеликих компаній, які займалися метановим і сланцевим газом. Сьогодні ринкова ціна знизилася до 120 доларів – тому що з’явилися тисячі нових гравців.
– Як ви оцінюєте вітчизняну податкову систему. Чи дає вона стимули для підприємництва ?
-Два важливих показники стану економіки: інфляція і курс долара. Це залежить не тільки від МВФ, а й від балансу експорту-імпорту, від балансу розвитку економіки.
Чому курс гривні скаче? Тому що всередині країни ми все менше й менше виробляємо, менше експортуємо, бо технологічно відстали, а більше купуємо звідти. І курс долара йде вгору.
Якщо порівнювати нашу податкову систему з сусідами – у всіх краща, ліберальніша система, ніж у нас. То чому інвестори повинні прийти? У нас 48% економіки в тіні. Детінізація економіки – один із необхідних антикризових заходів. Щоб прибрати тінізацію, потрібно зменшувати податки. А далі – боротьба з корупцією, передача повноважень на місця, перехід на електронне урядування, 70% чиновників виганяємо. Це та модель, завдяки якій можна забезпечити зростання ВВП понад 10 відсотків на рік.