Незалежний громадський портал

В своїй адвокатській діяльності я не раз відчував від клієнтів бажання вирішити судові спори у так званий «гарантований спосіб». Не скажу що такий не існує, але скажу, що я його особисто не підтримую з багатьох причин. Всі справи, які розглядаються судами, це і формальні, і дійсно такі в яких існує спір між сторонами, і такі які потребують від суддів мужності ухвалювати справедливі рішення виходячи з практики Європейського суду з прав людини супроводжуються емоційними переживаннями сторін процесу, які в першу чергу розраховують як на справедливість судового рішення так і на його законність. З досвіду скажу, що сподівання збуваються не завжди. Аналізуючи причини незаконних, а так саме і очевидно не справедливих судових рішень я склав свою думку про причини, які приводять до такого і про наслідки, які вони за собою тягнуть.

В першу чергу звісно є найважливішими на мій погляд це судові процеси в кримінальних справах, які мають значення для людини, що визначають подальшу її долю. Не буду заперечувати і те, що той хто опинився на лаві підсудних в нашій країні вважається вже винним. Така позиція є наслідком моралі нашого суспільства, яке вірить в силу і правоту правоохоронної системи і одночасно не вірить в презумпцію невинуватості. Тому і судді, як правило, не переймаються своїми обов’язками забезпечити рівність сторін у кримінальних процесах та ставлять під великий сумнів пояснення та докази обвинувачених приймаючи за істину правду гіпотези правоохоронців про події вчинених злочинів. Тому першою формою тиску на суддів вважаю презумпцію вини, яка формується в обвинуваченні.

Саме з презумпції вини виходять суди задовольняючи клопотання слідчих про проведення негласних слідчих дій та оперативно розшукових заходів та при обранні запобіжного заходу, саме це є причиною недовіри до правосуддя в цілому.

Іншою формою тиску на суд являється сила авторитету, який таким не являється, однак який викликає певний страх у більшості тих про причетний до ухвалення судових рішень. Це авторитет органів влади, прокуратури та поліції. Сам по собі такий авторитет не ґрунтується на довірі, повазі чи розумінні їхніх дій, однак в кримінальному судочинстві він відіграє надзвичайну роль.

Ухваленні останнім часом зміни до кримінального процесуального кодексу України мали змінити існуючу ситуацію, мали забезпечити кримінальне судочинство духом законності і справедливості подібно тому, який існує в рішеннях Європейського суду з прав людини, однак на превеликий жаль право людини в національних судах залишається лише словом, а на ділі не існує в переважній більшості. Натомість право тиску на судочинство органами влади посилюється, що свідчить про вектор направленості в протилежну сторону від європейського вибору.

Процеси в адміністративних судах є більш спокійними, оскільки є достатньо чітко формалізовані приписами законодавства, які судді адміністративних суддів в більшості своїй розуміють так, як вони є, а тому очевидно не законні рішення влади з великою ймовірністю можливо скасувати та захистити порушене право. Однак, тенденції дозволити владі більшого ніж їй надано прав за законом все таки існують. Знову ж таки через ту саму силу авторитету влади, однак з інших причин.

На мою думку існуючі порушення прав і свобод громадян, які допускають органи влади виникають виключно з їхнього корисного інтересу, який не завжди є матеріальним, однак який проявляється завжди. Отримавши рішення адміністративного суду, який визнано незаконним рішення органу державної влади людина яка була стороною процесу та права якої були порушені завжди залишається обуреною тим, що той хто знав, що приймає незаконне рішення залишається безкарним. Так побудована система яка дозволяє наживатись безкарно, так породжується недовіра до влади, таке є наслідком негативного ставлення до судової системи.

Змінити ситуацію гібридного тиску на суди можливо лише жорстко відстоюючи свої права, шляхом вимагання від суддів приймати законні та справедливі рішення, шляхом висловлення про своє ставлення до прийнятих рішень і лише так судова система перетвориться з існуючої на нову, яка зможе виконати свої функції порядно, чесно, добросовісно захищаючи як презумпцію невинуватості так і права і свободи які продовжують порушуватись.