Необережність керівника чи перевищення повноважень?

Керівники підприємств, установ та організацій є їхніми представниками у зносинах з контрагентами, органами влади, а у випадках настання наслідків, які мають ознаки правопорушень несуть відповідальність за них особисто. Така конструкція не є вдалою, а останнім часом все частіше та частіше дискутується питання про відповідальність юридичної особи. Однак, в найближчий час будь-яких змін не планується, що дає підстави керівникам застосовувати запобіжні заходи заради забезпечення особистої безпеки за дії, які вчиняються ними в інтересах юридичної особи.

Необережність керівника, яка може бути виправданою завжди межує з перевищенням ним своїх повноважень. Такі межі є хиткими, і за одні і ті ж діяння одна особа може бути виправданою, інша засуджена.

Перш за все керівник має мати чітке, однак не завжди однозначне бачення наслідків своїх діянь для свого підприємства, установи чи організації, а також для контрагента, ділового партнера, суспільних інтересів чи держави з іншої сторони.

Як правило таке бачення є чітким, оскільки сучасні керівники є обізнаними у праві та правилах ділового обороту в тій мірі, яка є достатньою для прийняття правильного рішення.

Однак, управляючи очолюваним підприємством, установою чи організацією керівник рано чи пізно опиняється у становищі яке змушує його перейти межі обережності та перевищити свої повноваження.

Звичайно, що таке перевищення несе в цілому негативні наслідки та тягне за собою особисту відповідальність керівника, в тому числі і кримінальну.

Для прикладу очільник органу державної влади за погодженням із керівниками профільних підрозділів приймає рішення, яке у майбутньому завдасть шкоди інтересам громади через втрату коштів. Зрозуміло для всіх, що такі дії повинні бути караними, а керівник в очах громадськості відразу постає злочинцем.

Однак чи насправді це так?

Адже погодивши проект рішення з профільними керівниками, особа яка приймає рішення переконана у його правильності, така особа не розрахувала на настання негативних наслідків через некомпетентність інших та в силу ряду причин не змогла зробити правильний прогноз.

В такому  випадку має місце необережність керівника, однак умислу перевищити повноважень не було, що є підставою для не притягнення до кримінальної відповідальності.

Однак, коли керівник вчиняє формальне погодження проектів рішень, усуває від його обговорення спеціалістів, чітко уявляє про негативні наслідки, які можуть настати для третіх осіб, ігнорує обґрунтовані заперечення фахівців в такому випадку його дії містять ознаки перевищення повноважень, за що безумовно керівника притягнуть до кримінальної відповідальності.

Таким чином керівник підприємства, установи чи організації приймаючи управлінське рішення має діяти чітко усвідомлюючи про його наслідки, а у випадку існування ймовірності виникнення шкоди рішення не приймати навіть при гострій у цьому необхідності чи доцільності з його точки зору.

Кримінальний кодекс України не є лояльним законом, який дозволяє завдавати шкоду іншим особам управлінськими рішеннями, однак і назвати його виключно караючим також не можливо.

Loading...
Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Незалежного громадського порталу"

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Роман Гавриленко

Роман Гавриленко

Голова хмельницького адвокатського об’єднання “Гавриленко і партнери” Роман Гавриленко
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 2

  1. Порох говорив що закінчить ато за два тижні! Що поборе корупцію, стабілізує економіку, впровадить реіорми ………
    А у подальшому почав говорити та приймати безглузді рішення! І що…..

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.