Усі депутати-мажоритарники Хмельницької області, які давали обіцянки щодо розширення фінансових повноважень місцевих громад, робили це як кандидати на виборах у 2014 році. Але не всі обіцянки, яких, як відомо, чекають три роки, були виконані, повідомляє «Слово і діло».
Найбільше запевнянь щодо розширення фінансових повноважень місцевих громад у Хмельницькій області дав Віктор Бондар і всі вони містились у його передвиборчій програмі. Ще три з половиною роки тому він як кандидат у народні депутати обіцяв повернути більшість податків до місцевого бюджету.
«Повернути бюджет місцевим громадам – не менш ніж 70% податків та зборів мають автоматично залишатися в місцевому бюджеті (зараз залишається 10%)», – написано у перевиборчій програмі Бондаря.
Але коли Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу (щодо податкової реформи) та зміни до Бюджетного кодексу (щодо реформи міжбюджетних відносин), які дозволили розпочати фінансову децентралізацію в країні, депутата Віктора Бондаря не було в залі під час голосування.
Також на його рахунку передвиборча обіцянка щодо децентралізації влади та проведення реформи місцевого самоврядування. Він запевняв, що домагатиметься передачі реальних повноважень від міністерств до місцевих рад. Коли Рада ухвалила внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади, Бондар утримався від голосування.
Ще одна його обіцянка перебуває в процесі виконання. Він стверджував, що доб’ється відрахування з кожної АЗС до місцевих бюджетів до 8% від вартості палива на ремонт та утримання районних і міських автодоріг.
Бондар не підтримав ухвалення закону, який скасовував акцизний податок із роздрібного продажу пального, який сплачувався до місцевих бюджетів. Також він є одним з авторів законопроектів, що напряму пов’язані з його обіцянкою. Щоправда, один із проектів закону був знятий із розгляду ВРУ.
Сергій Лабазюк також на виборах 2014 року обіцяв домогтися проведення фінансової децентралізації громад. Але, як і Бондар, коли Рада ухвалювала законопроекти, що дали старт фінасовій децентралізації країни, не голосував. Щоправда, він був відсутній у сесійній залі з невідомих причин.
А от Сергій Мельник був присутній на уваленні цих законів і підтримав їх свом голосом, тому виконав свою передвиборчу обіцянку сприяти розширенню повноважень територіальних громад.
Андрій Шинькович на виборах-2014 обіцяв, що сприятиме, щоб селяни отримували більше грошей за землю, яку здають в оренду.
«Новообраному парламенту належить законодавчо закріпити низку важливих для подальшої долі України завдань, першочерговими з них вважаю: законодавче закріплення річної орендної плати за сільськогосподарську землю на рівні 12% її ринкової вартості, а також продовження безкоштовного оформлення документів, що посвідчують права власності на землю», – написано в його передвиборчій програмі.
В червні 2015 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, що передбачає внесення змін до Податкового кодексу щодо граничного розміру орендної плати. Зокрема, в законопроекті йдеться про те, що плата за оренднду землю може бути більшою, ніж 12% нормативної грошової оцінки, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах. Шинькович підтримав ухвалення проекту закону та проголосував «за».