Незалежний громадський портал

Управління (Мanagement) підприємством, установою чи організацією  є вплив керівника на підлеглих, а також осіб, які задіянні у прийнятті рішень заради виконання поставлених завдань чи досягненні певної мети.

Вплив керівника здійснюється у багатоманітних формах, зокрема це і організація процесів, і видача наказів чи розпоряджень, і контроль за їхнім виконанням. Однак, сама побудова управлінською діяльністю завжди і при будь-яких організаційно – правових формах діяльності передбачає остаточне прийнятті рішення керівником. Керівник, мається на увазі і директор підприємством, і керівник органу державної влади і посадова особа органу місцевого самоврядування.

Управлінські рішення, які здійснюються за шаблоном, які є типовими та такі які не впливають на розвиток підприємства, на одержання зиску високого рівня приймаються щодня та у великій кількості, вони не несуть у собі ніяких ризиків.

Однак прийняття рішень, якими керівник забезпечує високу прибутковість підприємства, рішення які вирізняють компанію на загальному конкурентному фоні супроводжуються ризиками як для компанії так і для її керівника зокрема.

Ризики компанії знаходяться в площині матеріальних та репутаційних втрат, що є нормальним явищем, однак ризики керівника при невірному обранні розумних меж доповнюються ще й кримінальною відповідальністю.

При чому кримінальна відповідальність керівника, яка пов’язана із ризиками передбачена численними статтями Кримінального Кодексу України.

Межі права керівника на ризик, які не тягнуть за собою відповідальності встановлюються при оцінці вчинених діянь в кожному випадку за наслідком аналізу необхідності ризику, обґрунтованості позитивного результату, застосування запобіжників надмірних втрат.

Необхідність у прийнятті ризикованого управлінського рішення оцінюється з точки зору наявності чи відсутності альтернативи прийняття менш ризикованого рішення, наявністю чи відсутністю можливості провести перевірку ризикованості операції, терміновість його прийняття.

Ризиковане управлінське рішення не може бути виправданим за умови відсутності високої вірогідності у його досягненні.

Не застосування запобіжників надмірних втрат керівником вже після вчинення ризикованого рішення також свідчить про перевищення меж ризиків через умисел керівника на досягнення негативного результату.

Прикладами дій з перевищенням меж ризиків є укладення договорів за явно завищеними чи заниженими цінами, з контрагентами, які не здатні виконати своїх обов’язків,  прийняття рішень на користь або в інтересах особи, яка отримує надмірну вигоду, а також з особою, яка обіцяє надмірну вигоду, однак виконати обіцяне не збирається.

Перевищення керівником меж допустимих ризиків приводить до збитків юридичної особи, інтереси яку він представляє, може завдавати шкоди третім особам, або така особа набуває надмірних прав чи преференцій, однак з точки зору документального оформлення такої операції порушень не містить.