Незалежний громадський портал

На перший погляд, ці речі абсолютно несумісні і, по ідеї, не повинні мати нічого спільного. Ну, заробив чиновник капітал, сумлінно його відобразив у електронній декларації, та й усе. Народ почитав, підбив калькуляцію і зробив висновок: а таки він дурить, тримаючи на руках мільйонний кеш.

Цим “коридором ганьби” наприкінці жовтня пройшов і діючий голова Хмельницької облдержадміністрації Олександр Корнійчук. Як засвідчила його е-декларація, він є типовим сучасним нуворишем з тяжінням до заможного життя, що гостро дисонує із середньою температурою статків на Хмельниччині. Зокрема, носить швейцарський годинник Breguet Classique вартістю близько 160 тис. грн. та зберігає готівкою 100 тис. дол. і 6 млн. грн.

Водночас, згідно з цьогорічними опитуваннями,  70% домогосподарств Хмельниччини вважали себе бідними, решта родин області хоча бідними себе не вважала, але до середнього класу віднести себе ще не могла.

До чого все це, запитає шановний читач? Річ утім, що за день і в момент аномального снігопаду у Хмельницькій області, 12-13 листопада центральні засоби масової інформації чомусь знову привернули увагу суспільства до ахіллесової п’яти губернатора. Мова йде про допомогу з безробіття у розмірі 57,5 тис. грн., якою не погребував чиновник-багатій у 2015 році.

Пояснення такій поведінці єдине: у листопаді 2014-го достроково припинила свою каденцію Верховна Рада VII скликання, і пан Корнійчук, за трудовою книжкою, став безробітним нардепом. Тільки-от замість того, щоб офіційно повернутися у підприємницьке середовище, з якого став нардепом, подав документи до центру зайнятості на допомогу. Підходяща робота для колишнього політика знайшлася через рік з хвостиком — 28 квітня 2016 року його призначили головою Хмельницької ОДА.

Мораль, яку хотіли донести українські ЗМІ, лежить на поверхні: цинізм взяв гору над розумом. Однак залишається загадкою, чому медіа двічі прошерстили одного і того ж високопосадовця по темі е-декларацій. Це що такий піар?!

Тепер про сніг. У неділю, 13 листопада Хмельницька область потрапила до числа тих регіонів, котрих накрила стихія. Як констатували синоптики, у нас за добу випала двомісячна норма опадів!

До речі, про сніговий колапс, що наближався, за кілька днів забили на сполох в Укргідрометеоцентрі. Цю інформацію ще 10 листопада (!) ретранслювала прес-служба облдержадміністрації, попереджаючи про складні погодні умови.

Минув “судний день”, але складається враження, що його керівництво області та відповідні служби зустріли голими руками. При цьому, за спиною всі мають неоціненний досвід весни 2013-го, коли раптово завалило снігом (чого тільки вартий приклад Києва!).

Якщо прослідкувати теперішній інформаційний фон, то маємо деякі невідповідності.

По-перше, ще у неділю, 13 листопада начальство Служби автомобільних доріг у Хмельницькій області запевняло, що дорожникам треба день на розчистку автошляхів та під’їздів до населених пунктів. На вечір 14-го офіційне повідомлення цього ж відомства — ускладненим залишається під’їзд до 82 населених пунктів восьми районів області! Простими словами, села просто відірвані від світу!

По-друге, з дивовижною швидкістю на сторінці у “Фейсбук” голови ОДА Корнійчука у понеділок близько 10 ранку з’явився радісний допис — основні магістралі області розчищено. Чому ж тоді, до прикладу, мешканці райцентрів Білогір’я і Теофіполь нарікали на відсутність сполучення з обласним центром до кінця дня? Чим цей кусок місцевих доріг, де щоденно йде чималий потік рейсових автобусів, відрізняється від магістральних?

По-третє. Є суттєва проблема з придатністю техніки, яка залучається на ліквідацію подібних стихій. Її або замало, або вона давно відпрацювала свій термін. На жаль, видатки на оновлення технічного парку протилежні сумам, які надходять на ямкові (фахівці можуть поправити, “поточний дрібний ремонт автомобільної дороги” — авт.) ремонти доріг.

За цих обставин, як же має реалізуватися постулат обласної влади: “Люди повинні бути забезпечені світлом та теплом, адже в даній ситуації вони сподіваються тільки на владу”?