Загальнобудинковий газовий лічильник: “хотєлка” облгазу чи законна міра

До 2018 року в Україні повинен запрацювати повний облік газу для населення, яке використовує його у побутових цілях. Як це має бути виконано у законний спосіб проаналізували журналісти «Української правди» у статті «Газові колгоспи: як облгази змушують українців платити за неспожите».

Оснащення багатоповерхівок лічильниками прописане в законі “Про комерційний облік газу”.

Останній передбачає, що блакитне паливо постачатиметься лише за умови його обліку: для населення, що використовує його для приготування їжі та нагріву води, — з 1 січня 2016 року, для населення, що використовує газ тільки для приготування їжі, — з 1 січня 2018 року.

Здійснити переоснащення повинні були регіональні газові компанії, які замість облаштування індивідуальних лічильників у кожній квартирі вирішили встановлювати один загальнобудинковий, спільний для сотні квартир.

Заходи були включені в інвестиційну програму НКРЕКП.

Однак, використання загальнобудинкових лічильників газу порушує європейські практики і законодавство. Директиви ЄС №27 та №31 вимагають, щоб кожен споживач платив лише за власне споживання.

Врешті-решт, жителі не контролюють загальнобудинкові лічильники.

ОСББ, до речі, може колективно відмовитися від загальнобудинкового обліку.

Щоправда, тоді, згідно з кодексом газорозподільних систем, “фактичний об’єм спожитого газу визначається за граничними об’ємами споживання”. Гранична норма споживання становить 9 куб м на особу. Саме за таку кількість блакитного палива розраховуватиметься мешканець замість попередніх 4,4 куб м.

Таку схему роботи з боку облгазів пояснює експерт енергетичної групи РПР Святослав Павлюк.

“Швидше за все, облгази намагаються відійти від положень закону про комерційний облік газу, пославшись на кодекс газорозподільчих систем, по суті — підмінити вимоги закону положеннями підзаконного акту. Саме для цього всі ці відключення та провокування ситуації з нібито відмовою від обліку”, — каже він.

Існує ще одна юридична проблема, яку ігнорують облгази при встановленні будинкових лічильників.

Згідно із законом “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” всі внутрішньобудинкові мережі та комунікації, допоміжні приміщення, а також несучі огороджувальні конструкції (стіни), належать усім співвласникам квартир на правах спільної суміжної власності.

Тож прикручування лічильника облгазами до чужої приватної власності без жодних погоджень, дозволів чи бодай запитів є сумнівними з юридичної точки зору.

“Причина таких дій облгазів одна: вони хочуть налагодити облік в найлегший для себе спосіб. Газові компанії таким чином економлять. Дешевше встановити один прибудинковий лічильник, ніж кількасот поквартирних. Ніби і вимоги закону виконали, і кошти “заощадили””, — пояснює керівник Агенції сталого енергетичного розвитку Олександр Шумельда.

Крім того, каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, забезпечення загальнобудинкового обліку — значно швидший процес, ніж встановлення поквартирних лічильників. Частково цей шлях було обрано, щоб встигнути до 1 січня 2018 року — дедлайну, передбаченого законом.

Голова правління Всеукраїнської асоціації з питань енергозбереження Роман Співак констатує:

“Вартість будинкового лічильника газу становить 50 тис грн, квартирного — 800 грн. За ціною одного будинкового можна купити 62 квартирних лічильники, а це майже кількість квартир цілої багатоповерхівки.

На мою думку, тільки після відмови мешканців будинку від квартирних лічильників можна з чистою совістю встановити на такий дім будинковий лічильник газу”, — додає Співак.

Теги: , ,
У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.