Незалежний громадський портал

Учениця восьмого класу чорноострівського НВК Деліта Мирослава бореться за своє право на отримання якісної освіти. Про це йдеться у статті на сайті Lb.ua.

“Шановні дорослі, звертається до вас учениця восьмого класу чорноострівського НВК Деліта Мирослава… Наша держава робить все для дітей, але де ж оте “все”, якщо мені кожного дня потрібно йти полем три кілометри до зупинки рейсового автобуса і чекати на нього у тому ж самому полі?”, – так починається лист 13-річної дівчини з маленького села Манилівка на Хмельниччині.

До сьомого класу Мирослава навчалася у сусідньому селі Миколаїв. Але тамтешня середня школа стала для неї великим розчаруванням: “Математику викладає психолог за освітою, а вчителька мови дозволяє собі пити каву в учительській і приходить під кінець уроку, щоб дати матеріал на домашнє опрацювання. Фізика та англійська мова взагалі не викладаються”.

Директор миколаївської школи Володимир Парибус каже, що зараз справді у 5-6 класах математику викладає психолог, бо вчителька з математики у декретній відпустці. Також цього року звільнився вчитель фізики, тому поки у деяких класах її викладає вчитель трудового навчання. Місяць шукали вчителя англійської.

Головна проблема миколаївської школи – мала кількість учнів. Зараз там навчається 51 дитина.

Мирослава докладала до навчання зусиль, перемагала на олімпіадах і конкурсах, але минулого року вирішила перевестись до, на її думку, кращої школи у селі Чорний Острів, де навчається 268 учнів. Але та знаходиться за вісім кілометрів від її дому.

Туди дівчину весь рік підвозив чорноострівський шкільний автобус, який до створення об’єднаної територіальної громади був на балансі районного відділу освіти. Зараз шкільними автобусами розпоряджається місцева влада.

На початку навчального року батьки, як і раніше, писали заяви на ім’я директора школи, щоб дітям забезпечили довезення.

Але довезення однієї лише Мирослави звідти голова селищної ОТГ Михайло Дзісь назвав нераціональним і обтяжливим для місцевого бюджету, незручним для решти учнів та їхніх батьків із інших сіл. Так він відповів на звернення Валентини Деліти, мами школярки. Окрім Мирослави, школу в Чорному Острові відвідує ще одна манилівчанка. Щоправда її туди відвозять батьки, і вона – учениця молодшої школи.

Після скасування минулорічного маршруту, Мирослава декілька днів їздила миколаївським шкільним автобусом. Але батьки запротестували, щоб їхні діти прокидалися раніше. Тому такий варіант довезення дівчини відкинули.

Зараз Мирослава з дому до траси і з траси додому ходить пішки, а переповнені рейсові автобуси до Чорного Острова часто не зупиняються.

МОН інформує, що місцева влада та органи місцевого самоврядування “можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому”. Як це робити, скільки на це витрачати коштів з місцевих бюджетів – визначає не МОН, а місцеве самоврядування.

“ Чому зі ЗМІ я чую про якісну освіту і рівні права усіх громадян, але сама не маю їх?” – запитує Мирослава в кінці свого листа, адресованого дорослим.