Почніть подорож з Сатанова — селища, яке зберегло пам’ятки середньовічної архітектури, такі як старовинна брама та замок, відомі своєю оборонною історією. Далі вирушайте до Радковиці, де вас чекає унікальний старовинний цвинтар з кам’яними хрестами, що вражають своїми деталями. У Лісоводах знайдете палац Журовських — величну споруду XVIII століття, що збереглася не зважаючи на час.
Не забудьте завітати також до Кам’янки, Іванківців та Куманов — маленьких селищ, що зберегли атмосферу минулих століть і несуть у собі загадки історії Поділля. Цей маршрут — чудова можливість побачити найкраще, що пропонує Хмельниччина, та відчути дух старовинних часів, розповідає «Україна інкогніта».
Сатанів
Сатанів — подільське містечко, відоме як кліматичний і бальнеологічний курорт, розташоване на лівому березі Збруча, в національному природному парку «Подільські Товтри». Це давнє поселення, хоча й має моторошну назву, не пов’язану з потойбічними силами, є досить мальовничим і багатим на історичні пам’ятки.
Однією з можливих версій назви містечка є легенда, що у 105 році римський легіон Тонілія, зупинившись на березі, запитав: “Sat an non?” (Зупинимося чи ні?), на що воїни відповіли “Sat!”. Однак, інша версія пов’язана з язичницьким минулим цих земель.
Перша згадка про містечко датується 1404 роком, коли польський король Ягайло подарував Сатанів Петру Шафранцю. Він мав постійно проживати в маєтках і захищати край від зовнішніх загроз. У 1431 році територія перейшла до подільського воєводи Петра Одровонжа, який розпочав будівництво замку для захисту від татар. Найстаріша частина замку — вежа Одровонжа — збереглася до наших днів. Згодом, протягом 100 років частина замку використовувалася для потреб цукрового заводу.
Що подивитись:
Залишки Сатанівського замку, пам’ятка архітектури національного значення, розташовані на пагорбі над річкою Збруч. Фортеця досі вражає своєю величчю та неприступністю, особливо з боку річки.
Синагога
Синагога, збудована у 16 столітті, є однією з найстаріших в Східній Європі. Після реставрації єврейською громадою на початку 2000-х вона стала сучасним архітектурним витвором, поєднуючи готичні та ренесансні елементи.
Особливу атмосферу містечку додає єврейський цвинтар, який був найкрупнішою громадою на Поділлі. Це місце вважається музеєм просто неба, де кожне надгробне зображення є справжнім витвором мистецтва, з унікальними символами, що мають глибоке значення.
Міська брама
Міська брама, збудована в XV столітті, слугувала для в’їзду до міста та як митниця. У 1724 році була відновлена після пошкоджень. Її прикрашає напис, що прославляє відновлення споруди для захисту від татарських нападів.
Свято-Троїцький монастир та підземна церква
Монастир, заснований у IX столітті, є важливим духовним і туристичним об’єктом. Реставровану Свято-Троїцьку церкву було зведено в 1600 році на місці дерев’яної церкви, а сам монастир мав статус лаври в XVI столітті.
Кам’янка
Вірменська криничка в Кам’янці
На південно-східній околиці села розташована цікава споруда, яку місцеві називають «війтовою кам’яницею» або «вірменською криничкою». Це кам’яна будівля, що оточує потужне джерело з підніжжя гори, яке утворює струмок, що впадає в річку Шондрову (Шмаївка). Джерело розташоване в маленькій кам’яній хатинці, а поряд є озеро з рівним кам’яним дном, на якому розкидані великі плоскі брили. Це місце, відоме як «прало», колись використовувалося для прання одягу, і камені стали гладкими через століття використання.
Іванківці
Ці підземні штольні — одні з найбільших рукотворних підземель Хмельниччини. Спочатку камінь добували відкритим способом, створюючи двохсходинковий амфітеатр, що досі видно. Камінь постачали до цукроварні в Сатанів для відбілювання цукру.
З середини 1950-х років почали добувати камінь підземним способом. До того могли існувати міні-штольні для кустарного видобутку. За переказами, в цих катакомбах ховалася боївка УПА. Штольні працювали до початку 1970-х, коли їх закрили через аварійність, але місцеві досі інколи відвідують їх для добування каміння. Загальна довжина підземних ходів — понад 20 км.
Вхід до головної штольні знаходиться внизу старого кар’єру. Центральний тунель довжиною близько 250-300 м має численні бічні відгалуження. Один з тунелів, що веде на північ, цікавий тим, що збереглися колоди, якими кріпили виробки. Тут також є прохід на другий ярус катакомб.
Цвинтар, зважаючи на епітафії та дати на хрестах, містить поховання 18-19 століть. Хрести цікаві тим, що їхній шрифт рідко зустрічається на теренах Наддніпрянщини та Причорномор’я, нагадуючи католицькі цвинтарі Галичини. Вони мають форму хрещатого типу, де на раменах є окремі хрести, що характерно для козацьких некрополів півдня, але рідко трапляється на Поділлі.
Ці хрести, ймовірно, прийшли до нас із Візантії та Болгарії, і не характерні для західних земель.
Куманів
Костел Преображення Господнього
Костел Преображення Господнього, що на вершині пагорба, був зведений близько 1750 року на місці попередніх споруд за кошти родини Стадницьких. Впродовж тривалого часу він був центром великої парафії, що об’єднувала кілька навколишніх сіл.
Після загарбання території російськими більшовиками храм зазнав труднощів: він був ворожим для окупаційної влади через свою релігійну та польську належність. Храм був закритий, використовувався як зерносховище, а згодом — як склад сільгоспхімії.
Тільки після здобуття незалежності храм повернули вірянам, і зусиллями о. Владислава Ванагса він був відновлений, хоча відновити його багате архітектурне оздоблення було неможливо через високу вартість і відсутність майстрів.
Лісоводи
Траянів (або Троянів) вал, що тягнеться між Смотричем і Збручем, є однією з найбільших та найзагадковіших пам’яток Хмельниччини. Він проходить через села Сатанів, Зверхівці, Борщівка, Кремінну, Лісоводи та до ботанічного заказника «Городоцька дача» між Городком і Великою Яромиркою, охоплюючи понад 20 км. Хоча це не Великий китайський мур, його значення не менш вражаюче.
Основною пам’яткою Лісоводів є напівзруйнований палац Журовських. Спочатку село належало Гербуртам, але в 1675 році Лісоводи перейшли до Стадніцьких. Палац був збудований наприкінці 18 століття Людвіком Раціборовським, маршалком шляхти Кам’янецького повіту.
Палац мав два поверхи з ґанком, підтримуваним чотирма колонами, і чотирисхилий гонтовий дах. Тильна сторона була вищою, з терасою, що виходила на парк. Інтер’єри були розкішні: паркетні підлоги, каміни та п’єци. Палац мав велику бібліотеку, салони, спальню, їдальню та бальну залу.
Зараз палац перебуває в занедбаному стані на території училища в Лісоводах. Історія палацу також пов’язана з цінними предметами, такими як кришталевий келих, подарований польським королем Станіславом Августом, та золотий кубок, що зараз зберігається у спадкоємців Журовських.
Радковиця
Старовинний цвинтар у Радковиці
Цвинтар у Радковиці славиться великою кількістю старовинних хрестів, виготовлених із місцевого вапняка. Особливо цікаві хрести хрещатого типу з прямими кутами, характерні для цієї частини Поділля. Їх прикрашають чудовий шрифт та символи, такі як сонце, місяць і всевидюче око.
Завершуючи подорож Хмельниччиною, ви отримаєте яскраві враження від історичних і природних скарбів цього краю. Від величної міської брами та замку у Сатанові до унікального старовинного цвинтаря в Радковиці, від елегантного палацу Журовських у Лісоводах до мальовничих селищ Кам’янки, Іванківців та Куманова — кожна зупинка цього маршруту відкриває щось нове й незабутнє. Тут історія переплітається з красою природи, даруючи незабутню мандрівку крізь час і простір.
