Верховний Суд направив на новий апеляційний розгляд резонансну справу щодо лікарки Хмельницького міського перинатального центру Олени Вавринчук, яку раніше виправдали у справі про незаконну передачу новонародженої дитини.
Йдеться про постанову Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №686/15716/20 від 12 травня 2026 року. Суд розглядав питання правильного застосування статті 149 Кримінального кодексу України — торгівля людьми.
У своєму рішенні Верховний Суд сформулював важливу правову позицію: незаконна угода щодо дитини, зокрема її передача іншим особам, може утворювати склад злочину торгівлі людьми навіть без доведення мети експлуатації.
У рішенні наголошується, що така позиція має практичне значення для справ, пов’язаних із незаконним оформленням новонароджених дітей, фіктивними пологами, підробленням медичних документів та прихованими схемами передачі дітей іншим особам.
За версією слідства, заступниця головного лікаря з медичної частини КП «Хмельницький міський перинатальний центр» Олена Вавринчук дізналася від пацієнтки про вагітну жінку, яка не хотіла виховувати майбутню дитину та шукала можливість передати її іншій особі.
Слідчі вважають, що лікарка розробила план, за яким жінка мала народжувати у перинатальному центрі під чужими анкетними даними із використанням підробленої обмінної карти. Після пологів медичні документи планували оформити на іншу особу для подальшої державної реєстрації дитини.
Однак реалізувати схему не вдалося через втручання правоохоронців.
Раніше місцевий суд виправдав обвинувачену за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27 та ч. 3 ст. 149 КК України. Суд дійшов висновку, що в обвинувальному акті не було зазначено мету експлуатації як обов’язкову ознаку складу злочину. Апеляційний суд погодився з таким рішенням.
Прокурор у касаційній скарзі наполягав, що у випадку торгівлі дітьми мета експлуатації не є обов’язковою умовою для кваліфікації злочину, а сама незаконна передача дитини вже може утворювати склад кримінального правопорушення.
Верховний Суд погодився з цими аргументами та звернув увагу на міжнародні норми, зокрема Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії.
Суд наголосив, що будь-яка незаконна угода, об’єктом якої є дитина, може підпадати під ознаки торгівлі людьми незалежно від того, чи передбачалася подальша експлуатація.
Крім того, Верховний Суд вказав, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи та не надав належної правової оцінки діям обвинуваченої.
У результаті касаційну скаргу прокурора частково задовольнили, ухвалу апеляційного суду скасували та призначили новий апеляційний розгляд.
