22 травня у Славутській громаді прощалися із Героєм Полончуком Олександром Васильовичем.
Захисник народився 27 жовтня 1974 року у Славуті. У 1989–1993 роках Олександр здобував освіту у Рівненському медичному училищі, став фельдшером і працював у службі швидкої допомоги міської лікарні Славути.
У 1993 році Олександр вступив до Київського інституту Сухопутних військ. У 1998 році здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Транспортні засоби високої прохідності» та став інженером-механіком.
Молодий лейтенант Полончук розпочав свій офіцерський шлях в 1998 році у військовій частині А-1766 у Славуті як командир танкового взводу. Після розформування частини у 2004 році Олександр продовжив службу у Яворові на Львівщині, а згодом у 2007 році — у військовій частині А1358. Коли ж у 2014 році ворог ступив на нашу землю, майор Полончук не вагаючись став на її захист. У 2016–2018 роках він брав участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей.
У серпні 2018 року році вийшов на пенсію за вислугою років у званні майора. Здавалося б — час жити спокійно, поряд із рідними, берегти кожну мить. Та серце справжнього Воїна не могло лишатися осторонь, коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення.
6 квітня 2022 року Олександр Васильович був мобілізований до лав ЗСУ. Його досвід, мужність, щире серце знову стали щитом для рідної землі — у військовій частині А4123 на Сході України.
14 травня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванівка Синельниківського району Дніпропетровської області, майор Полончук Олександр Васильович загинув…
Схожі матеріали:
- На війні загинули троє захисників з Хмельниччини
- Три роки чекали на повернення: у Хмельницькому відбудеться прощання з двома воїнами 86-го батальйону ТрО
- «На щиті» – шестеро захисників з Хмельниччини
- «На щиті» додому повернувся 21-річний прикордонник з Хмельниччини
- У громаді на Хмельниччині попрощалися із загиблим 35-річним солдатом