Сімдесят сортів винограду вирощує жителька села Миньківці Кам’янець-Подільського району Галина Вострецова та роздає урожай людям. Каже, в честь покійної свекрухи, яка була добра до невістки та залишила їм у спадок свої заощадження. Галина розповідає: землі в її господарстві багато, тож, крім винограду, вирощує кавуни, городину та має фруктовий сад.
“Ви би повірили, що в Миньківцях може такий виноград бути? Ось, спробуйте! Подивіться, які грона!”, — каже Галина Вострецова.
Жінка розповідає: має 70 сортів столового винограду, і в її садибу приходять екскурсії — поглянути на виноград, йдеться у матеріалі Суспільного.
“Приходять дивитися і не вірять. Вони не вірять, що це в нас таке може бути. Коли побачили, то вже тоді вірять. Оце такі великі грона, може, в когось і більші є, може, хтось вміє краще доглядати. Цього року дуже дощі, ми кропимо. Правда, кропила два рази содою і мідним купоросом. Цей виноград — це для душі, я його не продаю. Тим більше, що його не дуже й хотять наші люди брати”, — говорить Галина Вострецова.
Вона розповідає, чому з чоловіком вирішили зробити виноградник.
“У чоловіка вмерла мама, і дала нам трохи грошей, після смерті якби перейшло, ми купили і те, і те, і лишилося ще дві тисячі. Кажу чоловіку, давай купим винограду, а він каже, та й що ми з ним будемо робити? Кажу, будем людям роздавати. В честь покійної мами, що вона, мені аж мороз по шкірі, взяв він мене з двома дітьми, і вона ніколи словечка не сказала, ще дала нам гроші після смерті. Я вгощаю людей виноградом. Я тішуся, я радуюся, що я можу, змогла”, — каже Галина Вострецова.
За її словами, виноградна лоза вимагає багато праці.
“Ой, Боже, та все хоче уваги. Все хоче сапання, хоче підкормки, хоче водички. Все підв’язується. Пішов ураган, все пообривав, знову підв’язуємо. Це з Луганська виноград. Мені один луганчанин вислав чотири сорти. Так шкода, люди трудилися там, все мали”, — говорить Галина Вострецова.
А ще, каже Галина, цього року вона здійснила свою дитячу мрію: наїстися досхочу кавунів. Вони в неї вродили рясно.
“Один коло одного! Я ще сама не бачила! От Галька буде їсти цього року!”, — захоплюється господиня.
Галина каже: кавуни бачила на сільському баштані в своєму дитинстві.
“Там був кусок землі, зараз там лісом поросло. І я вийду, бо я на горбі жила, вийду і бачу той город з кавунами. В мене така була мрія, як би наїстися! Там велика площа була тих кавунів”, — згадує Галина.
А от огірки, які Галина також роздає односельцям, добре вродили з третього разу.
“Просто таке насіння. Я садила три рази. Що посаджу — засклепило, що посаджу — не зійшло, що посаджу — немає. А я саджу. Я зібрала відер 20 точно. І це ще завтра піду збирати і людям знов віддам, бо ж вони мені просто…Я накатала, мені не треба вже більше”, — каже Галина Вострецова.