Сергій Токарєв розповів, як саме можна покращити бізнес-клімат в Україні
Презентації нових продуктів, відвідування технологічних івентів міжнародного рівня, пошуки партнерів та обговорення угод з інвесторами у форматі офлайн – все це наразі недоступно українським айтівцям. Через це страждає не лише технологічний сектор країни, а й вся економіка. Проте виправити ситуацію все таки можливо, вважає ІТ-підприємець та співзасновник інвестиційної групи Roosh Сергій Токарєв. Він наголошує, що зараз вкрай важливо розробити прозорі умови бронювання tech-фахівців.
Які проблеми потрібно вирішувати вже зараз
Сергій Токарєв наголошує, що для українського ІТ-сектору найбільшим викликом сьогодні є складність в оформленні відряджень за кордон, що створює додаткові проблеми під час пошуку нових інвесторів. При цьому Zoom-дзвінки неспроможні замінити живе спілкування з потенційним партнером. В таких умовах стає дедалі складніше просувати технологічні продукти та співпрацювати з міжнародними компаніями.
«Як нам відомо, війна з росією навряд закінчиться найближчим часом. І чим довше вона триватиме, тим більше коштів нам буде потрібно, наприклад, на зброю для захисту. При цьому саме айтівці генерують більшість валютних вливань в економіку країни. Тому сьогодні дуже важливо розробити та впровадити прості юридичні механізми бронювання», – говорить Сергій Токарєв.
Але проблема не лише у цьому. Підприємець також говорить про проблему браку міжнародної промоції. Українські tech-фахівці не можуть особисто зустрічатися з потенційними інвесторами, аби налагодити з ними співпрацю. Через це партнерам невідомо про висококваліфікованих працівників, стабільний зв’язок і безпечні регіони. Тому й не дивно, що інвестори мають чимало побоювань.
«Для залучення інвестицій у вітчизняні стартапи потрібно показувати потенційним партнерам передбачуваність та стабільність. Українські ІТ-підприємці повинні пояснювати інвесторам, що їхні команди знаходяться у безпечних областях, мають стабільний інтернет та укриття. А для цього не обійтися без можливості виїжджати за кордон», – додає Сергій Токарєв.
Що собою являє Спілка Diia.City United
На початку 2022 року держава спільно з ІТ-бізнесом розробила податковий режим Дія.City. Він дозволяє вирішувати безліч проблем, з якими сьогодні зіштовхнулася tech-галузь країни. До складу резидентів входять 847 компаній, завдяки чому сплата податків виросла вдвічі – до 8,5 млрд гривень.
А на початку цього року частиною резидентів було створено Спілку Diia.City United, яка повинна сприяти продуктивнішій роботі технологічних компаній. Серед її членів – Monobank, Ajax, Genesis, Netpeak Group, MacPaw і Roosh. Головна мета Спілки – налагодження діалогу між бізнесом і державою, а також формування чесних правил для розвитку української tech-галузі.
«Попри те, що вітчизняна ІТ-сфера й досі стикається з проблемами, які викликані воєнним часом, іноземні інвестори не втратили зацікавленості в наших проєктах. Для прикладу можна навести deep-tech компанію Zibra AI, яка отримала від акселератора a16z Speedrun фінансування на 500 000 доларів. А стартап Haiqu, що розробляє квантове програмне забезпечення, отримав інвестиції на 4 млн доларів», – пояснює Сергій Токарєв.
Стабілізація бізнес-клімату та постійна присутність вітчизняних ІТ-фахівців на міжнародному ринку допоможуть згенерувати прогресивну та потужну Україну, впевнений інвестор.
