Дисменорея — один з найпоширеніших розладів менструального циклу, якому притаманні больові відчуття різної інтенсивності та характеру. Біль може бути різким чи пульсуючим, віддавати у поперек чи стегна та супроводжуватись порушеннями нервової системи. Патологія приносить багато дискомфорту, що негативно впливає не лише на самопочуття, але й соціальну активність та працездатність. Для зняття больового синдрому лікарі призначають приймання знеболювальних препаратів, таких як Цитрамон.
Причини виникнення та види розладу
Розрізняють два види дисменореї: первинна (діагностується у підлітковому віці, не пов’язана з гінекологічними захворюваннями) та вторинна (характерна для жінок старше 35 років, виникає внаслідок фізіологічних змін). До факторів, які сприяють розвитку патології відносять:
- ранні менструації;
- гіподинамія (низька фізична активність);
- хронічні хвороби (ендометріоз, запальні процеси);
- інтоксикації організму (паління, зловживання спиртним);
- підвищений рівень простагландинів (речовини, що сприяють скороченню матки);
- вроджені чи набуті аномалії будови репродуктивних органів;
- доброякісні новоутворення (поліпи ендометрію, фіброміома матки).
Жінки, чиї родичі по жіночій лінії страждали від менструального болю, більш схильні до розвитку цієї патології. Ризик розвитку розладу також збільшується при використанні внутрішньоматкових контрацептивів, таких як спіралі.
Симптоми та клінічні прояви
Відрізнити дисменорею від інших захворювань доволі легко — достатньо просто простежити за тим, коли з’являються неприємні відчуття. Розлад жіночого циклу дає про себе знати за кілька днів до початку менструації та триває від 2 до 3 діб (при первинній формі) або до 7 днів (при вторинній). Больові відчуття можуть мати ріжучий, ниючий, пульсуючий або гострий характер, інколи вони іррадіюють в пряму кишку, криж, поперек чи стегна. Також дисменорея може супроводжуватися такими вторинними симптомами:
- запаморочення, втрата свідомості;
- головний біль;
- нудота, блювота;
- зміни серцевого ритму;
- швидка зміна настрою;
- порушення травлення (метеоризми, закрепи чи діарея);
- утворення набряків, підвищене потовиділення;
- сонливість, загальна слабкість.
При наявності цих симптомів не варто обмежуватися прийманням анальгетиків, краще відразу пройти діагностику у лікаря, щоб підібрати правильний підхід до лікування. При появі лихоманки, незвичайних виділень із піхви або різкій зміні характеру та інтенсивності больових відчуттів, варто негайно звернутися за медичною допомогою.
