Учора Володимир Зеленський своїм Указом створив Нетішинську міську військову адміністрацію. Її очільником призначено працівника СБУ у Хмельницькій області.
Законом передбачено, що на територіях, де введено воєнний стан (у нашому випадку це вся Україна) можуть утворюватися тимчасові державні органи — військові адміністрації. Рішення про їх утворення приймається президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Безпосереднє керівництво військовими адміністраціями здійснюють їхні начальники.
Чому ж в окремих населених пунктах військові адміністрації утворені, а в інших ні?
Буде чи не буде утворена військова адміністрація, залежить від того, як працює місцева рада, чи взагалі працює і наскільки ефективно у воєнний час, роз’яснює адвокат Віктор Залізнюк.
Військова адміністрація може бути утворена, якщо сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, в тому числі внаслідок:
- фактичного саморозпуску;
- самоусунення від виконання своїх повноважень;
- фактичного невиконання повноважень;
- припинення повноважень згідно з законом.
На думку юриста, утворення військової адміністрації завжди означає припинення діяльності відповідної місцевої ради. І повернення до функціонування органів місцевого самоврядування на таких територіях можливе лише після скачування воєнного стану.
Як зазначає політичний оглядач Павло Пущенко, президент має право призначати військову адміністрацію у містах, якщо у військового командування чи обласної військової адміністрації є обґрунтування такого рішення.
«Які це обґрунтування ми можемо і не дізнатися, оскільки закон не зобов’язує інформувати про це громадськість, а подання на президента робить або військове командування, або обласна військова адміністрація. Але воно зводиться до того, що місцева влада в особі голови міськради або в особі самої міськради, не виконує покладених на неї повноважень й не забезпечує життєдіяльність міста чи є загроза громадському порядку, національній цілісності та обороні України» – наголошує Павло Пущенко, коментуючи подібне рішення Володимира Зеленського щодо створення військової адміністрації у Чернігові.
Повнота влади військової адміністрації наступає з моменту, коли Верховна Рада України має ухвалити додаткове рішення про передачу всіх повноважень органів місцевого самоврядування до обов’язків керівника військової адміністрації
Громадська мережа «ОПОРА» зробила свій юридичний аналіз підстав утворення військової адміністрації.
Зокрема вони зазначають, що у ч. 1 ст. 10 Закону “Про правовий режим воєнного стану” передбачено перелік органів влади, повноваження яких не можуть бути припинені у період дії воєнного стану, і органи місцевого самоврядування серед них не вказані. Натомість у ч. 2 ст. 10 передбачено можливість прийняття рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації, крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом “Про правовий режим воєнного стану”, здійснює повноваження:
- сільської, селищної, міської ради,
- її виконавчого комітету,
- сільського, селищного, міського голови.
Також він може затвердити тимчасову структуру виконавчих органів сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не входять до тимчасових штатних розписів, оголошують простій, або ж їх переводять на рівнозначну чи нижчу посаду).
Своєю чергою, апарат сільської, селищної, міської ради та її виконавчого комітету, інші виконавчі органи, комунальні підприємства, установи та організації відповідної територіальної громади підпорядковуються начальнику відповідної військової адміністрації.
Водночас в «ОПОРІ» звертають увагу на те, що місцеве самоврядування є засадою конституційного ладу, гарантованою у ст. 7 Конституції України.
В абз. 2 п. 3 Рішення від 6 липня 1999 року № 7-рп/1999 Конституційний Суд України підкреслив, що депутати міської ради та міський голова наділені представницькими мандатами.
У абз. 1 п. 4.2. У Рішенні від 9 лютого 2000 року № 1-рп/2000 Конституційний Суд України в контексті питання прийняття рішення про призначення позачергових виборів висловив юридичну позицію: “тільки через волевиявлення виборців, а не за рішенням Верховної Ради України припиняються повноваження відповідної ради чи сільського, селищного, міського голови”.
Також Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування, ст. 11 якої передбачає право органів місцевого самоврядування використовувати засоби правового захисту для забезпечення вільного здійснення своїх повноважень і поваги до принципів місцевого самоврядування, які втілені у конституції чи національному законодавстві.
Це означає, що держава може контролювати діяльність органів місцевого самоврядування чи протидіяти агресії в умовах воєнного стану шляхом утворення військових адміністрацій, однак будь-які рішення про дострокове припинення або “передачу” їхніх повноважень до іншого органу повинні бути обґрунтованими та відповідати принципу верховенства права.
