Розсошанська громада уже декілька років веде протистояння з монополією облгазу. Змушують її до цього тарифи та вимоги, котрі Хмельницькгаз висовує громаді, аби та отримала газопостачання.
Розпочалось усе ще у 2019 році, коли перед початком опалювального сезону працівники облгазу відрізали від газопостачання дитячий садочок у Ружичанці. Громада купила твердопаливний котел, який і забезпечив теплом дітей у зимовий період.
Наступного, 2020 року, аналогічна ситуація повторилася із сільською радою у Розсоші, котру також відрізали від газопостачання.
Такі кроки змусили шукати альтернативні джерела опалення і на сьогодні залежними від газу у громаді залишилось лише 7 об’єктів.
Чи змінилось щось у час, коли Україна веде героїчну боротьбу з рашистами та про цьогорічну підготовку до зими голова громади Василь Дячок розповів НГП.
Після ракетних обстрілів України та пошкодження критичної інфраструктури, цьогорічна зима, мабуть, буде найважчою за всі роки незалежності. Тому, на мою думку, особливу увагу слід приділити забезпеченню опалення об’єктів соціальної та критичної інфраструктури.
У нас громаді більше половина закладів – на твердопаливних котлах. Але насосам потрібна електрика, тому, аби все працювало, придбали також генератори.
На сьогодні забезпеченість громади генераторами складає більше 50%, у першу чергу спрямовуємо їх на школи та дитячі садочки, лікарня та ФАПи.
Також на сьогодні у громаді розгорнуті чотири «Пункти незламності». Де, до речі, можна не лише зігрітись, а й переночувати.
Що ж стосується головного питання узимку – питання обігріву. Більше трьох років назад я почав встановлювати твердопаливні котли. Причина – склалися неприязні стосунки з газовиками. В чім річ?
Це монополісти, які використовуючи своє монопольне положення, практично, у фінансовому плані, викручують руки громаді.
На сьогоднішній день, аби відкрити газопостачання до одного із закладів, громаді потрібно сплатити від 15 до 18 тисяч гривень. До прикладу, у Розсоші потрібно підключити сільську раду, школу, дитячий садочок та будинок побуту – це близько 50 тисяч гривень.
Для того, аби увійти в опалювальний сезон громаді потрібно платити щороку понад 160 тисяч гривень.
Транспортування газу громаді обходиться щомісячно у 24 тисячі гривень.
Сьогодні у нас йде судовий процес з газівниками, котрі хочуть стягнути зі школи 2,8 мільйони гривень за самовільне, на їх думку, підключення. Школа не мала і не має жодної заборгованості за користування газом.
Більше того, газовики змушують громаду до встановлення газових модемів. Що таке модем? Це прилад для дистанційного обліку газопостачання.
Модеми ми маємо встановити за свій рахунок, вартість одного – орієнтовно 240 тисяч гривень на такий об’єкт, як школа. Такі модеми потрібно встановити до кожної установи чи закладу. (Постанова НКРЕКП від 17 травня 2019 р – НГП)
Без цих модемів Хмельницькгаз відмовляється подавати газ у громаду. Модеми, до речі, їхні, технічну документацію до них також готує облгаз.
Я, як голова громади, вважаю це здирництвом. Нам, аби їх встановити, потрібно витратити понад 2 мільйони бюджетних коштів. Які підуть у приватну структуру, якою є Хмельницькгаз. А кінцевим бенефеціаром є громадянин росії та офшори.
У громаді є сертифіковані лічильники газу по кожному об’єкту, ми регулярно передаємо показники.
Якщо у Хмельницькгазі хочуть знімати показники дистанційно, не виходячи з кабінету – то нехай і встановлюють їх за свій рахунок.
До речі, в жодній з угод, які громада підписує з облгазом немає й згадки про модеми. Але коли потрібно отримати пускову, йде викручування рук – ставте і все.
Така ситуація не лише з модемами. За обслуговування мереж газовики хочуть близько 160 тисяч гривень, у той час, як ліцензована приватна структура бере близько 50 тисяч гривень. Скільки ми й, до речі, заплатили, уклавши з ними угоду.
Моя позиція проста – газ є народним надбанням. На жаль, в країні немає нікого, хто може дати монополісту «по зубам». Тому вони й чудять, що хочуть. Кому ми сьогодні, під час війни платимо шалені гроші? Офшорам? Можливо державі під час війни слід взяти такі стратегічні об’єкти, як облгази у свої руки.
Громада хоче одного – аби їй не викручували фінансово руки.
Від редакції. Нагадаємо, що скарги від населення щодо діяльності облгазів публікуються у ЗМІ досить часто. Наприклад інформаційно-консультаційний центр ГазПравда масово отримує звернення споживачів, що облгази ігнорують вчасно передані домогосподарствами показники лічильників. Натомість споживачам виставляються інші показники – значно вищі, ніж споживачі фіксують в особистих кабінетах.
Ще перед війною, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відреагувала на скарги споживачів через відмову облгазів фіксувати покази лічильників газу. Енергетичний регулятор призначив позапланові перевірки для 29 операторів газорозподільних мереж. Серед них і Хмельницькгаз.