З моменту початку збройної агресії російської федерації проти України, населення понесло значних збитків у вигляді зруйнованого майна. З огляду на це, нагальним стало питання відшкодування заподіяних збитків державою на користь постраждалих осіб.
Актуальність цього питання не в останню чергу пов’язана також і з тим, що на даний час законодавством не у повній мірі врегульовано механізм фіксації та відшкодування шкоди, в першу чергу зусилля органів державної влади на сьогодні спрямовані на збір статистичних даних та консолідацію інформації щодо масштабів руйнувань.
Так, 26 березня 2022 року Постановою Кабінету Міністрів України “Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації” було затверджено порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно (далі Порядок), відповідно до якого фізичні особи які є:
- власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
- членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
- особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності),
- є спадкоємцями зазначених вище осіб.
Відповідно до положень Порядку, особи на яких розповсюджується його дія, мають право подати інформаційне повідомлення про знищений або пошкоджений об’єкт нерухомості.
Таке повідомлення громадяни мають можливість подати особисто (з використанням засобів Порталу Дія або мобільного додатка Порталу Дія), через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса. При цьому подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування особи.
Інформаційне повідомлення повинне містити:
- Відомості про заявника: прізвище, власне ім’я, по батькові особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків особи та номер паспорта; контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);
- Відомості про нерухоме майно: адреса, тип, форма власності та площа нерухомого майна; наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини; відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні;
- Інформація про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа, фото-, відео фіксація (за наявності).
Як наголошувалось вище, наразі держава збирає інформацію та фіксує збитки, а тому варто не обмежуватись лише поданням інформаційного повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, а за можливості докласти додаткових зусиль для збору та збереження інформації, при цьому максимально піклуючись про забезпечення власної безпеки.
Для потерпілих осіб доцільними є наступні кроки:
- Зібрати та ретельно зберігати правовстановлюючі документи на об’єкт нерухомості (технічний паспорт, витяги з державних реєстрів, договори про перехід права власності, звіт про оцінку майна тощо) та за можливості зробити їх нотаріально посвідчені копії;
На практиці, не завжди є можливість зберегти правовстановлюючі документи, однак, якщо правочини щодо нерухомості було внесено до єдиного державного реєстру, відновлення їх дублікатів є можливим. Разом з тим, наявність оригіналів спрощує наступні процедури оформлення втрат та збитків.
- Здійснити фото-, відео зйомку пошкоджень, та зафіксувати свідчення осіб, що були свідками події, із зазначенням їх паспортних даних та засобів зв’язку;
Принциповим є формування максимально повної доказової бази – фото-/відео-фіксації, документальних підтверджень, показів свідків, в подальшому значно спрощує отримання компенсації. Тому варто особливу увагу приділяти саме діям, що спрямовані на формування доказової бази.
- Зберегти фото-, відео сюжети засобів масової інформації, повідомлень органів державної влади та місцевого самоврядування, що стосуються події;
Не всі події, що відбувались під час збройної агресії відображались у ЗМІ, однак, можна знайти інформацію, що стосується безпосередньо перебігу бойових дій. Такі повідомлення також потрібно фіксувати задля підтвердження причинно-наслідкового зв’язку між завданою шкодою та діями агресора.
Також, варто звернути увагу, що кримінальний кодекс України доповнено статтею 114-2, що передбачає відповідальність за Поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Тому при здійсненні фіксації варто утриматись від її поширення, а також зробити кадри так, щоб на них не було видно оборонні об’єкти, військовослужбовців чи техніку.
- Залучити представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, ОСББ чи керуючої компанії, інших мешканців будинку до складання акту про подію та акту обстеження житла;
Для виконання вимог цього пункту необхідно звернутись до відповідних органів та установ з письмовим зверненням в якому вказати збитки, що буди заподіяні та клопотати про формування відповідної комісії для складання акту обстеження.
- Звернутись до органів Державної служби з надзвичайних ситуацій для складання акту про пошкодження чи руйнування об’єкту нерухомого майна із зазначенням його причини;
Органи ДСНС є первинною ланкою системи державних органів, що відповідають за фіксацію збитків, заподіяних громадянам. Їх обов’язком є складання відповідних актів, тому ваше звернення буде розглянуто в найкоротший час. З практики, ви можете звернутись як до органів ДСНС за місцем знаходження відповідного майна, так і до інших, зокрема за місцем вашого тимчасового проживання.
- Замовити проведення оцінки майна, будівельно-технічну чи будівельно-оціночну експертизу;
Проведення експертизи не є обов’язковим, однак значно спростить доказування матеріального виміру збитків. Зауважимо окремо, що відповідні оцінки чи експертизи можуть проводитись не за місцем розташування майна за умови достатньої їх фіксації.
- Звернутись до правоохоронних органів із заявою про факт кримінального правопорушення та отримати витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до діючого Кримінально-процесуального кодексу України, реєстрація звернення в ЄРДР є обов’язковою, тому для його проведення достатньо заяви з повним викладенням обставин заподіяння шкоди та копій підтверджуючих документів.
Наведені вище рекомендації є орієнтовними, та не завжди їх дотримання є можливим в кожному конкретному випадку, враховуючи небезпеку яку несуть із собою військові дії, однак максимальний збір та фіксація інформації, в подальшому може мати важливе значення при визначенні строків отримання та обсягу матеріальної компенсації від держави, окрім того зібрана вами інформація також може бути використана і для звернення до Європейського суду з прав людини та Міжнародного кримінального суду для отримання відшкодування матеріальної та моральної шкоди від держави-агресора.