Українське село може стати локомотивом вітчизняної економіки на шляху до енергонезалежності. Насамперед завдяки відходам аграрного сектору, з якого можливе виробництва альтернативного виду газоподібного палива – біометану. Таку думку в ефірі хмельницького телеканалу «ТВ7+» висловив народний депутат України, представник політичної партії «ЗА МАЙБУТНЄ» та член Аграрного комітету Сергій Лабазюк.
Парламентар запевняє, Україна має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських угідь, тому потенціал виробництва біометану та біоетанолу великий.
«В Україні є успішні проекти, де за допомогою відходів сільського господарства можна виробляти різні види енергії. Що потрібно зробити вже сьогодні для розвитку виробництва біометану? По-перше, інвестиції. Одна біогазові станція вартує від 10 до 20 млн євро. А інвестклімат в нашій країні покращиться лише після завершення бойових дій. По-друге, потрібно змінити ряд законодавчих норм. В цій частині робота парламенту розпочалась ще восени, проте через війну призупинилась», – пояснює Лабазюк.
Ще один крок до енергетичної незалежності – переробка кукурудзи на пальне. Мова йде про виробництво біоетанолу. В цьому питанні нардеп опирається на досвіт інших країн світу. До прикладу, в Бразилії 20-25% біоетанолу вже використовують на заправках. В Європі обов’язкова умова складової в паливі – 5-10% біодизелю. В Україні досить непогані перспективи для розвитку біопалива. За рахунок аграрного сектору ми можемо стати менш енергетично залежними, а в майбутнього – і зовсім звільнитися від зовнішніх постачальників, впевнений Сергій Лабазюк.
«Станом на сьогодні на території нашої країни будуються станції для виробництва альтернативних видів «зеленої» енергетики. Через бойові дії процес гальмується, адже затягуються у часі і постачання обладнання, і видача дозвільних документів. Тому перші відчутні об’єми українського біопалива ми отримаємо не раніше 2023 року», – прогнозує парламентар.
Варто додати, що згідно з даними Європейської Біогазової Асоціації, до 2050 року від 30 до 40% загального споживання газу в Європі може становити саме біометан. в Україні технічний регламент природного газу розрахований лише на класичний газ, тож вимагає, щоб у складі було до 0,02% кисню. Для біометану характерна частка кисню — 0,2-1%. Це не проблема для газової мережі, у всьому світі стандарти дозволяють до 1% кисню для біометану. В Україні такі норми вже прописані в новому Технічному регламенті природного газу.
Тож залишається лише чекати, коли відповідний документ затвердить Кабінет міністрів. Добре, якби це сталося у найближчі місяці.
