Днями у соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм через «клоновані» сторінки настоятеля шепетівської парафії Української греко-католицької церкви, отця Василя Боднара почали розсилати повідомлення з проханнями пожертвувати гроші для військових у зоні ООС, повідомляє сайт міста Шепетівка.
Однак жодних зборів коштів отець Василь через соціальні мережі не організовував.
«Я спершу подумав, що зламали мою сторінку. Але коли прийшов додому і почав розбиратися, то побачив, що моя сторінка не зламана. Просто хтось створив «клон» мого профілю в Інстаграм: скачали з моєї сторінки мої фотографії, скопіювали підписників… А потім під моїм імʼям, з моєю фотографією розсилали нові запити моїм друзям та зверталися у приватних повідомленнях з проханням пожертвувати кошти», — пояснює отець Василь.
Ймовірно, більшість довірливих людей подумали, що отець Василь Боднар просто створив собі другу сторінку та без застережень приймали запити.
«Помітно, що шахраї підійшли до справи професійно. Дуже вдало психологічно маніпулюють людьми. Знаючи, що я священник, вони використовують християнські вітання, запитують про здоровʼя, пишуть благословення. Напевно, через Фейсбук побачили, хто родичі, бо до сестер звертаються: «Привіт, сестричко! Як там діти?», — зауважує священник.
Проте ті, хто краще знає отця Василя, все ж помітили підозрілі моменти у повідомленнях.
«Ще одна парафіянка зателефонувала, щоб уточнити про збір грошей, оскільки знає, що я ніколи б собі не дозволив у різдвяний час звертатися словами «Слава Ісусу Христу». У цей період я завжди вітаюся «Христос рождається». Це її збентежило і тому вона мені зателефонувала», — додає отець Василь Боднар.
Упродовж попереднього тижня священнику телефонували знайомі люди з усієї України. Дехто перепитував про збір грошей, але частина все ж таки довірливо переказували пожертви.
Усіх, хто йому телефонував, священник просив блокували фейкові профілі та скаржитися адміністраторам Фейсбуку та Інстаграму, вказуючи, що це не справжні сторінки. Але як тільки одну заблоковували, злодії відразу створювали іншу. Вони розуміли, що священник — це публічна, впізнавана особистість з високою довірою. Тож не хотіли так легко втрачати можливість заволодіти якнайбільшою сумою грошей.
«Шкода, що наше законодавство у таких випадках не може нас захистити. Я звертався у кіберполіцію. Мене порекомендували телефонувати на «102». Поліція прийняла від мене заяву, приїжджали поліціянти для збору інформації. Однак все, що мені порекомендували, це відзняти відеозвернення про шахрайство, поширити його на особисті сторінки у соцмережах та повідомити про це місцеву пресу» — розповідає отець Василь Боднар.
У поліції заявили, що такі випадки не поодинокі. Шанси вирахувати конкретну особу і притягнути її до відповідальності є практично мінімальними. Єдиний реальний спосіб реагування — це профілактика. Тобто інформувати через усі можливі шляхи про шахрайство, намагатися попередити про створення фейкових профілів та поширення неправдивої інформації, — пояснює речниця Шепетівського районного управління поліції, майор поліції Інна Чаховська.
Вона також додає, що люди, які переказали кошти шахраям, також можуть звернутися до поліції та повідомити, що їх ошукали. Тоді через конкретну транзакцію коштів можна буде більше дізнатися про віртуального злочинця. Але часто, навіть якщо вдасться встановити особу шахрая, довести його злочин буде дуже важко. Оскільки люди добровільно переказали власні кошти.
Зловмисники це розуміють. Вони підстраховуються, коли просять переказувати гроші не на банківські реквізити карток, а поповнити номер мобільного телефону. І в результаті залишаються безкарними.
