Два десятки жителів сіл Марківці й Головчинці вимагають від депутатів Летичівської селищної ради підтримати рішення селян і звернулися до Державної служби геології і надр, щоби власникам земельної ділянки поблизу населених пунктів не надали дозвіл на видобування граніту, повідомляє Суспільне.
За словами жительки села Марківці, це уже другий кар’єр, котрий хочуть відкрити поблизу їх села.
Старий кар’єр, де видобувають граніт методом підриву породи, заважає їй спокійно жити, а новий буде ще ближче.
«Вже один є кар’єр – 800 метрів від нашої хати. То як там вибухи відбуваються, тут земля вся гуде. Аж після звук доходить, що вибух. На тій глибині. А тут шо вже має бути?» – наголошує вона.
Від вибухів на старому кар’єрі за півтора кілометри потерпають і жителі Головчинець. Мешканці будинку на вулиці Шевченка, 128 кажуть, що бояться, що їхня двоповерхівка 74-го року одного разу розвалиться.
«Я на другому поверсі живу. Коли тут вибух від того кар’єру, то в мене так відчутно, як землетрус. Стелі потріскані, наша хата може й розвалитись. Що це буде? Нам тут яке життя? Гроші переважають над людськими душами. Як це зрозуміти?», – каже Павліна Суслик з Головчинець.
Із вимогою звернутися до вищих урядових інстанцій, аби не дозволили створити кар’єр, ініціативна група сіл прийшла на сесію селищної ради. Та їхнє звернення депутати не підтримали.
«Вони не те, що не проголосували, вони хочуть розглянути його детально, вони хочуть послухати представника кар’єру. Все. Це серйозне питання. Ми його знаємо. Це ж не те, що людина десь підпільна. Він мусить прийти» – коментує Летичівський селищний голова Ігор Тисячний.
Староста села Володимир Ліповуз зауважує, що у шкідливості старого кар’єру селяни переконалися. «Крайня точка до села, залишок каменю – 290 метрів, це дуже близько, а роботи будуть проводитись вибуховим методом. Це велика проблема для людей. Це і вода, і екологія, і пилюка, і радіація – все буде», – додає чоловік.
Дозволу на роботу кар’єру немає, наголошує доцентка кафедри екології та біологічної освіти Хмельницького національного університету Людмила Казімірова.
За її словами, вона вивчала це питання, оскільки ця територія – Щедрівського орнітологічного заказника і належить до Смарагдової мережі.
«Річкою Південний Буг проходить найбільший річковий екологічний коридор Всеукраїнського значення. Тому тут є безпекові питання. І найголовніше: дозвіл на цю діяльність має підтверджуватися оцінкою впливу на довкілля. Тобто, тим документом, який на сьогодні передбачається. нашим екологічним законодавством. Такого дозволу пропонований вид діяльності немає», – пояснює доцентка.
Ініціативна група, яка взялася представляти інтереси громади, боротиметься й далі за спокій селян і пернатих та чисте довкілля.
