Міський голова міста Деражні Андрій Ковпак є одним із наймолодших за віком мерів на теренах України.
Народився 21 лютого 1985 року в м. Городок Хмельницької області. Шкільну освіту здобував у Деражнянській загальноосвітній школі № 2. Свій перший фах – юриста, отримав після закінчення навчання у Хмельницькому юридичному колегіумі. Далі поступив у Львівський національний університет ім. Івана Франка, після чого одержав диплом за спеціальністю «Правознавство». Має другу вищу освіту – у Львівському державному університеті фізичної культури та факультеті олімпійського та професійного спорту (бокс).
В 2005 році – депутат Деражнянської міської ради. З квітня по жовтень того ж 2005-го працював юрисконсультом Деражнянського хлібоприймального підприємства.
Згодом – робота тренером та зайняття адвокатською діяльністю.
В 2014 році очолював Громадську раду при Деражнянській районній державній адміністрації. З початком АТО на сході України займався волонтерською діяльністю.
В жовтні 2015 року обраний Деражнянським міським головою.
У 2020 році 86,94% виборців вдруге обрали його міським головою. За молодого мера проголосували 7133 виборців. Це стало рекордним показником народного волевиявлення у Хмельницькій області.
Ми поцікавилися, як працюється під час другої каденції меру з таким високим рейтингом народної довіри.
– Андрію Миколайовичу скажіть, будь ласка, коли легше працювалося: під час першої каденції, чи зараз?
– Важко так одразу сказати. Легко не було ні тоді, у 2015 році, коли перший раз обрався міським головою, ні зараз.
Однак відмінності все ж таки є. У першу чергу зріс об’єм відповідальності, адже децентралізація дала як широкі можливості, так і багато нових викликів, на котрі потрібно реагувати щоденно. Тобто кожен час має свою специфіку, але, важливо, аби розуміли, що проблеми, котрі накопичувались роками, не вирішуються помахом чарівної палички. Це довготривала та наполеглива праця. І не тільки міського голови та його команди, а й усієї громади. І я радий, що ми, на мою думку, рухаємось у правильному напрямку.
– З чого розпочав роботу новообраний міський голова, які виклики були першими?
– Головним завданням для мене, після обрання вперше міським головою, став аудит комунальних підприємств. Уявіть, що усі вони були у великих збитках. І сталося це, у першу чергу, через неправильну організацію роботи. Тобто, іншими словами, вони були мов сито, через котре витікали кошти громади.
Для того, аби все це реформувати, сформувалась команда однодумців, котрі знали, яким шляхом йти і що робити.
Хочу зауважити, що на перших порах почали ходити «радники», котрі розповідали, що, та як краще вирішити, тощо. Але за кожною людиною йдуть її справи, тому я одразу відмовився від цих «послуг», оскільки за ними – розвал та пустота. І вже точно не робота на громаду.
До речі, та команда, котра сформувалась під час першої каденції, працює успішно і зараз.
Отже, перше за що взялись – проаналізували борги комунальних підприємств та вирішили ліквідувати причини їх появи. Замінили керівників, тому, що це була основна проблема.
Ось, до прикладу, ЖЕК. Підприємство було абсолютно занедбане. Ми закупили нову техніку: сміттєвоз, екскаватор, автобус, трактор, тощо, поліпшили умови праці. Людям стало легше працювати.
Замінили по місту освітлення: замість старих ламп розжарювання – нові енергозберігаючі. Тобто провели оптимізацію витрат, визначили перспективи.
Схожа ситуація з водоканалом. Одразу взяли курс на заміну азбесто-цементних старих труб, через які були великі втрати води. На сьогодні більша частина водогону замінена. Це знову ж таки дало можливість оптимізувати витрати. Зараз працюємо над проєктом нових очисних споруд.
Аби забезпечити соціальні об’єкти громади якісною водою, беремо участь в обласній програмі «Питна вода Хмельниччини».
Так, поступово, крок за кроком рухалися уперед. Головне – щоб усе, що робиться йшло на користь громаді.
Ось ще приклад. Так сталося, що приміщення автовокзалу свого часу перейшло у приватні руки. Новий власник планував зробити там спочатку торговельний центр, а згодом взагалі вирішив його продати.
Будівництво нового автовокзалу витягло б з бюджету громади чималі кошти. Тому ми провели перемовини з власником та переконали його продати приміщення громаді. Цього року планували зробити там ремонт та відкрити, але у зв’язку з ситуацією з цінами на енергоносії, вирішили у першу чергу виділити кошти на модернізацію шкільних котелень. Хочемо перевести їх на твердопаливне паливо, що зекономить бюджетні кошти у майбутньому.
Чи, до прикладу, міський стадіон. Він був у жахливому стані. Ми переконали, аби спортивне товариство «Колос» передало його громаді. Зараз проєкт його реконструкції знаходиться на погодженні у спортивних федерацій у Києві і, можливого, уже цього року, якщо ні, то наступного, розпочнемо будівництво нового стадіону.
Розкажу ще один епізод, який пов’язаний з лісогосподарським комунальним підприємством. У нього був борг 2,6 мільйона гривень. Почали перевіряти звідки взялась така сума. Виявилось, що деревина офіційно продавалась практично у збиток. Замінили керівника і сьогодні КП «Флора» третє в області по рентабельності.
Ще раз наголошую, що головне – розібратись у ситуації та прийняти правильне рішення. Завжди говорили, що комунальні підприємства збиткові. А вони апріорі не можуть бути збитковими. Якісний менеджмент та правильні пріоритети – запорука їх успішної роботи.
– Як співпрацюєте з народними депутатами, котрі представляють Хмельниччину?
– У мене є контакт з усіма народними обранцями, котрі так чи інакше дотичні до нашої громади. Звичайно, коли є нагальна потреба у допомозі, звертаюсь до них, консультуюсь. Наприклад, Віктор Бондар допоміг нам у реконструкції водогону, Сергій Мандзій допомагає навести лад у природному заповіднику. Тобто співпраця є.
– Що стосується Хмельницької районної ради, до якої ви сьогодні територіально належите, як налагоджена співпраця?
– На мою, думку, сьогодні районна рада немає тих повноважень, котрі були раніше, адже більша їх частина перейшла на місця, у громади. Але у тих питаннях, вирішення котрих залежить від районної влади, ми співпрацюємо.
– Що у найближчих робочих планах голови міста?
– Для мене сьогодні головне –енергоефективність роботи наших підприємств. Це дасть можливість не просто зекономити кошти, а й дивитись у перспективу.
Петро Костюк.