Ще в дошкільному віці, будучи кожного дня на роботі у мами лікарки, він твердо вирішив, що стане хірургом. Коли закінчив школу – не відступив від дитячої мрії .
Ось уже 15 років Сергій Полоневич працює лікарем хірургом хірургічного відділення КНП “Хмельницька обласна лікарня” ХОР. Виконуючи складні операції, які надзвичайно вимотують фізично, кожного дня дивлячись на біль і сльози – він залишається привітним, інтелігентним і намагається всім допомогти.
Коли зрозумів, що потрібно щось міняти в житті людей на краще, бо далі так не можна – активно включився в громадському роботу. Взяв шефство над декількома неблагополучними сім’ями, став активно допомагати одиноким пристарілим людям, організовувати благодійні акції і відвідувати дитячі будинки. Заручившись підтримкою людей, які повірили в його лідерські якості – подався в політику.
Про життєве кредо та моральні принципи Сергій Полоневич розповів у бліц-інтерв’ю.
– Які операції робите особисто?
– Усі оперативні втручання на органах черевної порожнини, зачеревини, органів малого тазу, крім трансплантації.
– Ви очолили обласний осередок відомої і потужної політичної сили. То ви сьогодні більше лікар чи політик?
– Для мене немає вищого статусу, ніж лікар-хірург. Я вважаю, що лікар- це не тільки професіонал вузької спрямованості, але і потенційний лідер громадської думки. І щоб домогтися такого статусу в суспільстві – для лікаря можливо лише за допомогою активізації медичної спільноти в цілому. Саме це і стало одним із важелів того, що я став займатися політичною діяльністю. Але про політику з часом.
– Яким має бути справжній хірург?
– Закоханим у свою професію, має любити людей, бути милосердним. А ще важливо постійно підвищувати свою кваліфікацію. І відстоювати свою точку зору, свої права і права своїх колег.
– Яка ваша думка, щодо вакцинації від covid-19?
– Я сам всі мої рідні і близькі друзі вакцинувалися ще в березні цього року. На жаль, в суспільстві пізно розпочалась роз’яснювальна робота, що вакцина від COVID-19 не може бути шкідливою. Я, як лікар, активно пропагую вакцинацію і розумію, що лише вона врятує Хмельниччину від медичної катастрофи.
Pingback: Олександр Романюк