Верховний суд поставив крапку у справі колишнього директора Красилівського агрегатного заводу, якому “світило” 7 років тюрми

Верховний суд залишив без задоволення касаційну скаргу прокуратури на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у справі колишнього директора ДП «Красилівський агрегатний завод» (належить до структури “Укроборонпрому”) Петра Королюка, який проходив обвинуваченим у справі про незаконне придбання і зберігання майна завідомо одержаного злочинним шляхом та надання неправомірної вигоди (ст. 198, ч. 3 ст. 369 КК України).

Петро Королюк. Фото з відкритих джерел

Про це свідчить постанова від 22 липня.

У резолютивній частині судового рішення сказано, що ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2020 року щодо Петра Королюка необхідно залишити без зміни.

Постанова Верховного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Як писав НГП, Хмельницький апеляційний суд повторно виправдав колишнього директора ДП «Красилівський агрегатний завод».

За версією досудового розслідування, 29 грудня 2015 року тодішній керівник агрегатного заводу придбав у військової частини А3013 (с. Грузевиця Хмельницького району) в обмін на металобрухт через своїх працівників майно, завідомо одержане злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, а саме військове майно військової частини А4245 – вироби «БД3 -УСК» у кількості 28 шт. (1 балочний тримач «БД3-УСК» та 27  балочних тримачів «БД3-УСК» без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 40 тис. 320 грн.

Ці вироби протягом грудня 2015-січня 2016 року зберігалися на території ДП «Красилівський агрегатний завод».

Крім цього, 28 січня 2016 року Королюк провів ще одну угоду з військовою частиною А3013 – купив в обмін на металобрухт майно, завідомо одержане злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, а саме вироби «БД3 -УСК» у кількості 30 шт., з яких 1 балочний тримач «БД3-УСК» та 29  балочних тримачів «БД3-УСК» без ідентифікаційних номерів чи інших індивідуальних ознак) загальною вартістю 49 тис. 645 грн. 50 коп.

Після чого 3 лютого 2016 року обвинувачений директор у кабінеті № 3 військової прокуратури Хмельницького гарнізону надав старшому групи процесуальних прокурорів неправомірну вигоду на суму 23 тис. 145 дол. і 2 тис. євро. За ці кошти він просив припинити проводити подальших слідчих дій стосовно посадових осіб та працівників Красилівського агрегатного заводу, а також повернути 39,6 тис. дол і 2,9 тис. євро (вилучених під час обшуків його будинку та помешкання доньки і зятя) і волучених лівих та правих стінок (54 шт.) корпусів двадцяти семи балочних тримачів БД3-УСК.

Виправдовуючи Королюка за ст. 198 КК України, суд першої інстанції виходив з того, що викладене в обвинувальному акті обвинувачення як незаконне придбання та зберігання майна завідомо одержаного злочинним шляхом, за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, статтею 198 КК України не передбачено. Твердження у тексті формулювання обвинувачення, що таке придбання та зберігання майна було заздалегідь необіцяне є очевидно надуманим і таким, що не відповідає об`єктивно встановленим обставинам.

Виправдовуючи обвинуваченого за ч. 3 ст. 369 КК України, суд першої інстанції виходив з того, що всі докази, зібрані під час досудового розслідування, отримані шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокурором своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінального правопорушення (через порушення правил підслідності) та внаслідок підбурювання Петра Королюка з боку працівників правоохоронного органу, а тому є недопустимими. Отже, не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.

Непогоджуючись із вироком Хмельницького міськрайонного суду, прокурор військової прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати і засудити Королюка до семи років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Разом з тим, колегія суддів Хмельницького апеляційного суду вважала, що, ухвалюючи виправдувальний вирок щодо Петра Королюка, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону. Зокрема, у вироку викладено формулювання обвинувачення, пред`явленого Королюку за ст. 198, ч. 3 ст. 369 КК України, визнаного судом недоведеним, підстави його виправдання із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

“Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що працівники правоохоронного органу створили умови для пропозицій надання службовій особі, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, в тому числі і за повернення вказаних коштів і документів родичам обвинуваченого. Отримавши таку пропозицію, працівники правоохоронного органу не обмежились пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів на підтвердження його вчинення, своїми подальшими активними діями впливали на Петра Королюка, який є людиною похилого віку…, раніше ні до відповідальності не притягувався і мав виключно позитивну репутацію, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. При цьому, суд першої інстанції правильно послався на п.п. 67, 68 рішення Європейського суду з прав людини від 05.02.2008 року у справі «Романаускас проти Литви», відповідно до якого для обґрунтування висновку, що дії працівників правоохоронних органів вийшли за межі пасивного розслідування наявної протиправної діяльності достатньо лише наявності контактів особи, яка раніше не вчиняла злочинів, пов`язаних з корупцією та правильно констатував, що саме такі контакти у цьому кримінальному провадженні з обвинуваченим Королюком було здійснено прокурором військової прокуратури Хмельницького гарнізону”, – зазначено в апеляційній ухвалі.

Апеляція вважала, що, незалежно від того, що відповідно до вимог ст. 216 КПК України саме на слідчих органів Національної поліції покладено обовязок здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 КК України (станом на час розслідування справи), доручення проведення досудового розслідування начальнику слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України та визначення підслідності провадження за слідчим слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України було дотримано в повній мірі вищевказаних вимог закону.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!

Коментарів: 6

  1. А чому б не назвати цих прокурорів ?

  2. Треба вміти ділитись.

    • Думаєте що він чесно поділився? Порозкидав по костомасі і ті закрутили перед ним хвостами.

  3. За такі махінації під час війни треба розстрілювати

  4. Невже воєнна прокуратура з цим змириться? Є ЩЕ європейський, Міжнародний суди. Там такого узаконеного злодійства не буває

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.