Дмитро Габінет: “До цього часу невідомо, яким буде функціонал новостворених районів”

Після офіційної верстки нових районів України, підготовка до якої спричинила чимало шуму та регіональних скандалів, “Незалежний громадський портал” зустрівся з головою Хмельницької ОДА Дмитром Габінетом. Саме він є представником центральної влади, котра взяла на себе місію підвести риску під процесом децентралізації. У бесіді високопосадовець зізнався, що досі залишається прихильником якомога більшої кількості районів на Хмельниччині. Натомість оптимальною конфіграцією вважає поділ на 5 районів саме у варіанті ОДА.

Розмову ж почали з теми протидії COVID-19. У середині червня Кабінет міністрів України опублікував рейтинг ОДА за виконанням заходів по боротьбі з коронавірусною інфекцією. Хмельницька облдержадміністрація посіла досить високе друге місце.

 

— Узагальніть, будь ласка, як Хмельниччина пройшла, так званий, перший етап боротьби з COVID-19?

— Головний результат – ми зрозуміли, що таке COVID-19, як з цим жити та боротись. Самий важливий фактор – це фактор психологічного характеру. Згадуючи, коли це все починалося, та мої перші зустрічі з лікарями, котрі переживали, що вони обов’язково захворіють, а у них є діти, внуки, то сьогодні уже є розуміння як діяти у тих чи інших обставинах.

Ми проводили багато нарад з головними лікарями, деякі з яких часом просто не знали як діяти в обставинах пандемії, і запитували, що їм потрібно для ефективного функціонування керованих ними закладів. І чули у відповідь, наприклад, що дайте 20 моніторів пацієнта. А для чого така кількість, що з ними робити?

Доводилось сідати та на папері вираховувати реальні потреби у тому чи іншому обладнанні, захисних костюмах чи масках. Ми отримали ті цифри, від яких можна було б відштовхнутись, щоб забезпечити реальні потреби того чи іншого лікувального закладу.

Тобто, головне – ми подолали паніку та визначились, що потрібно для боротьби з хворобою.

Наступником кроком слід було визначити один лікарняний заклад, в якому слід сконцентрувати усіх хворих з області. Це була моя ідея, котра базувалася на певних розрахунках. Для чого це робилося? Це призводить, у першу чергу, до оптимізації витрат, адже одна й та ж кількість медпрацівників можуть лікувати значно більшу кількість хворих. І, хоча лунали й інші точки зору, що краще локалізувати хворобу на місцях, це спрацювало. В одній лікарні сконцентрувались кращі лікарі та матеріальний ресурс, коронавірус не розповсюдився по всіх інших лікувальних закладах.

— Які регіони Хмельниччини можна виділити окремо у боротьбі з COVID-19?

— Звичайно, були і прогалини і здобутки. Але хочу розказати одну історію, коли наближення виборчого процесу почало диктувати певну логіку дій окремих людей. Очевидно, усі пам’ятають, коли під час карантину проводились акції протесту підприємців, котрі проходили по всій області. Один із міських голів направив мені листа на підтримку цих протестних акцій, а сам телефонує й каже, що ви розглядайте цього листа, як, навпаки, підтримку усіх ваших дій. Мовляв, я ж не міг людям відмовити, котрі прийшли до мене в кабінет і почали вимагати.

Цей приклад, до речі, не поодинокий.

Але, хочу зауважити, що в районах зрозуміли, що без підтримки влади нічого зробити неможливо. Уся відповідальність за прийняття непопулярних, але дієвих рішень лежала на облдержадміністрації.

А окремі керівники діяли так – все що хороше, то вони зробили для населення, що погане – то облдержадміністрація.

— Економічна сторона боротьби з COVID-19: які витрати понесла область?

— Я подякую Президенту України за ініціативу, з якою він вийшов до бізнесу. Я вважаю, це абсолютно правильний крок, тому що швидко закупити необхідне обладнання держава не могла через певну процедуру закупівель. Але це міг зробити бізнес.

Сумарно соціально відповідальний бізнес надав області допомоги на сьогоднішній день орієнтовно на 150 мільйонів гривень. Це і устаткування, і засоби захисту, і багато чого іншого. Все централізовано обліковувалось у штабі та розподілялось в лікарні згідно потреб та очікувань поширення коронавірусу.

Ви знаєте, ще на самому початку пандемії, ми проводили навчання. Виклик швидкої був у приватному секторі мікрорайону Лезнево, усе відбувалося реально, без будь яких постановок. І ми бачили, які захисні костюми вдягали медики, як у них запотівали захисні щитки. Тобто функціонально вони були непригодні до таких ситуацій. У тому й проявилась координаційна роль ОДА, котра й оцінювала, чи потрібно це, чи ні, й, відповідно, замовляла саме необхідне. І коли бізнес приходив з запитанням, що вам придбати, ми мали цілком конкретний список.

Щодо економічний збитків, котрі понесла область в цілому, то вони також є. Якщо взяти навіть кількість безробітних, то згідно статистики вона у цей період в порівняні з минулими роком зросла майже удвічі.

Відбулося зменшення бюджетів усіх рівнів, оскільки зменшились надходження. Тому, звичайно, сумарно втрати є. Окрім того, знаємо, що є спад у промисловості та будівництві. Але це пов’язано не тільки з COVID-19, але й з загальними тенденціями розвитку світової економіки.

Сьогодні є проблема з АЕС, котра обмежена квотами зі споживання електроенергії, а це серйозна частка надходження до бюджету.

Водночас, нещодавно були опубліковані рейтинги областей, наша – на десятій позиції. Вважаю, що у сьогоднішніх реаліях це непоганий показник.

— Чи залишаєтеся Ви прихильним ідеї створення в обласній лікарні інфекційного відділення?

— Так, його обов’язково потрібно створити. Це не нормально, що на рівні області немає інфекційного відділення. Більше того, це дозволило б оперативно реагувати на нові виклики та швидко вирішувати проблеми. Скажу так, є підтримка цієї ідеї та вже розглядалася можливість створення на базі наркодиспансеру невеличкого, до 50 місць, інфекційного відділення обласної лікарні. 

“Експерт не зміг дати відповідь, які будуть повноваження укрупнених районів”

Процес децентралізації, який триває повзучим темпом шостий рік, нарешті фіналізував деякі моменти. Кабмін затвердив території територіальних громад України і визначив їхні центри, а Верховна Рада утворила та ліквідувала райони. Таким чином, у Хмельницькій області з’явилося 60 громад і три райони. Яку участь брала Хмельницька ОДА у ході “нарізки” нових районів?

— У лютому-березні до нас звернулося Міністерство розвитку громад і територій з проханням надати бачення щодо районування. Спільно з керівництвом обласної ради було запропоновано утворити 5 районів: Дунаєвецький, Кам’янець-Подільський, Старокостянтинівський Хмельницький і Шепетівський. Однак, як виявилося, вже після оприлюднення урядової постанови (12 червня — НГП) відбулася одна зміна: Віньковецьку громаду, яку ми віднесли до Дунаєвецького району, включили до складу Хмельницького району.

Цієї логіки я не зрозумів. Адже після такого кроку логічним було б Ярмолинці, які планувалося включити до Дунаєвецького району, також віднести до новоствореного Хмельницького району. Приміром, ті ж віньківчани їдуть до Хмельницького через Ярмолинці.  Коли ж у столиці вирішили від’єднати Віньковецький район, то одразу у Дунаєвецькому районі з’явилася “нестача” кількості населення, як того вимагала відповідна методика. Тоді у Києві народжується чергова ідея  — з Кам’янець-Подільського району забрати Гуківську і Чемеровецьку громади і доєднати їх до Дунаєвецького району. Це вже відбулося під час розгляду на Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

При цьому певні особи намагалися мене асоціювати з деякими із нардепів-мажоритарників від Хмельниччини через те, що Хмельницька ОДА подала конфігурацію 5 районів. Однак, хочу зауважити, що запропонована нами конфігурація в певній частині суттєво відрізнялася за змістом від того, що в підсумку ці нардепи-мажоритарники відстоювали в стінах парламенту.

— Депутати облради 24 червня звернулися до Кабміну і Верховної Ради з пропозицією детально вивчити питання щодо зміни меж районів Хмельницької області і прийняти рішення про створення Славутського району з центром у місті Славута. Це ж питання активно піднімав на сесії міський голова Славути Василь Сидор. Чому ОДА не пропонувала Кабміну створення ще одного району з центром у Славуті?

— Що стосується можливого району з центром у Славуті, то ми запитали керівників  органів місцевого самоуправління Полонського, Шепетівського, Ізяславського і Славутського районів, і попросили дати відповідь: “Де ви бачите центр нового району — у Шепетівці чи в Славуті?” Отримали відповідь: весь Полонський і Шепетівський район — за Шепетівку, 19 із 27 територій Ізяславського району також висловилися за Шепетівку. Таким чином, центром обрали Шепетівку.

Більше того Шепетівка має вузлову станцію; переважає Славуту за кількістю населення. Якщо ж керуватися винятково аргументами, що нині Славута більш промислово розвиненіша за Шепетівку, то рішення про районування ухвалюється не на рік чи два. Вважаю, що тут принцип демократії був дотриманий.

— Вам відомо, як з’явилася ініціатива створення трьох районів?

— Не знаю, але ще в лютому у Хмельницькій ОДА побував експерт з децентралізації Юрій Ганущак, який виступав за утворення трьох районів Хмельниччини. Тоді я його запитав: “Які будуть повноваження укрупнених районів?” На що він не зміг дати відповідь.

Давайте поглянемо на теперішній Хмельницький район, в якій ввійшло 11 ліквідованих районів. Якщо візьмемо Чернівецьку область, то вона до адмінтерреформи теж мала 11 районів! Тобто створився великий за площею район.

Водночас до цього часу невідомо, який буде функціонал районів. Дивіться, народні депутати прийняли постанову про утворення і ліквідацію районів, вона опублікована і вступила у силу. У тому законі сказано, що нинішні районні ради  продовжують діяти до моменту обрання нових рад. Натомість районні держадміністрації створюються за законом про місцеві державні адміністрації і здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У якому ж тоді статусі, приміром, Летичівська райдержадміністрація після ліквідації районів? Це ж стосується і працівників РДА, які продовжують працювати. Це питання, які ще потребують детального законодавчого врегулювання, а тому лишаються, на жаль, без вичерпної відповіді. 

“Я підтримую рейтинг президента” 

— Маємо кілька питань з політичного блоку. Фактично вже стартує новий політичний сезон з виборів до місцевих рад, які заплановані на 25 жовтня. Ви братимете участь у формуванні виборчих списків або якимось чином дотичні до координаційної роботи?

—  Знаю, хто з ким веде переговори. Але на момент цього інтерв’ю я не беру участі у формуванні виборчих списків. Проте опосередкованим способом дотичний до виборчого процесу. Вважаю, що рейтинг президента Володимира Зеленського є набагато вищим, ніж Верховної Ради. І цей рейтинг також підтримується  людьми, котрі працюють у команді президента. Зі свого боку впевнений, що за час перебування на займаній посаді я не зробив жодного вчинку, який би міг зганьбити главу держави. Тому я теж підтримую рейтинг президента. І вдячний йому за те, що дав можливість мені реалізуватися на цій ниві.

— Чи вважаєте нормальною ситуацію, коли голова ОДА не знає, хто потенційно балотуватиметься до обласної ради від провладної партії або йтиме на посаду міського голови Хмельницького?

— З моєї точки зору, саме голови обласних державних адміністрацій повинні відгравати ключові роль у названих вами політичних процесах. Тому що, приміром, у виборчі списки потрапили б люди, за яких не було би соромно проголосувати.

— Була інформація, що “Слуга народу” планує висунути Вас на посаду мера Хмельницького. Це диктувалося відсутністю інших реальних кандидатів від партії влади, а також спробою окремих політиків змістити Вас із посади голови ОДА. Підтвердіть або спростуйте це.

— Я чув таку інформацію, але не збираюся йти на мерські вибори.

— Таке рішення сформувалося у Вас після певних мікроскандалів з діючим градоначальником Олександром Симчишиним?

— Справа не у мікроскандалах. Я маю певні амбіції і мені подобається та посада, яку зараз займаю. Це масштабність ухвалення рішень. Адже є багато проблем, які ще необхідно вирішити: це — ліси (саме під моїм керівництвом був запроваджений електронний обіг деревини комунальними лісгоспами), природо-заповідні території, покращення функціонування обласної лікарні (є напрацювання, щоб відкрити інфекційне відділення на 50 ліжок на базі наркодиспансеру), будівництво інфраструктурних та соціальних об’єктів (дороги, школи, дитячі садочки, стадіони), вища освіта (питання укрупнення комунальних вищих навчальних закладів)…

До речі, у середині лютого Ви створили дорадчий орган при облдержадміністрації — робочу групу з вивчення шляхів оптимізації роботи закладів фахової передвищої та вищої освіти, що перебувають у спільній власності територіальних громад області. Але далі цей процес не зрушився з місця. Чому?

— Тому що немає політичної волі, у тому числі серед депутатів обласної ради. Необхідно створити великий комунальний заклад, який конкурував би з Хмельницьким національним університетом, Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка і так далі. Базою для створення укрупненого вишу можна розглядати як і Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, так і  Хмельницьку гуманітарно-педагогічну академію.

— І як на це відреагували ректори згаданих вишів?

— Інна Шоробура зайняла конструктивну позицію. Щодо керівництва університету управління та права, то там було повне несприйняття.

— Питання об’єднання комунальних вишів відкладено у довгу шухляду?

— Я би повернувся до його розгляду, але після місцевих виборів.

Розмовляли

Вадим Олексюк,

Віталій Тараненко.

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!

Коментарів: 5

  1. Молодець. Не соромно.

  2. дуже невпевнений голова, хоче і нашим і вашим, сподобатися всім. Так не буває. А про райони – навіть говорять з герегою однаково. І він потім жаліється, що його асоціюють з одним із мажоритарників)))

    • Якщо це об’єктивна правда про райони, то не дивно, що говорять однаково. То ж не маніпулювати на догоду комусь.

  3. Навіщо тебе думка як ти нічого не знаєш? Йшов би ти хоч в армії послужив можливо хоч якась користь з тебе була б
    а так, бе ме

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.