27 травня 2020 року о 14.58 на порталі pravda-online.com (https://pravda-online.com/news-ukraine-and-worlds/74070-reyders-ke-zahoplennya-at-hmel-nic-koblenergo.html) з’явилася публікація щодо ситуації навколо АТ «Хмельницькобленерго», в якій два адвокати, нібито користуючись інформацією з відкритих джерел, нібито роблять правовий аналіз дій Фонду державного майна України та «звільненого» в.о. Генерального директора Козачука О.І. Чому нібито?
Тому що, по-перше, риторика адвокатів дивним чином збігається з риторикою ФДМУ, який останнім часом почав виправдовуватися за свої дії, а, по-друге, підбір відкритих джерел, документів з них та тез зроблений таким чином, щоб в читача склалася необхідна картинка на користь ФДМУ. Автори явно не мали на меті відновити реальну картину подій і тим більше не збиралися аналізувати її, їх задача полягала в іншому – виправдати замовника. Про що свідчить, для прикладу, свідоме маніпулювання датами та цитатами з документів.
Розглянемо все по порядку.
Частина 1. Правова оцінка.
В цій частині перший з адвокатів наводить перелік порушень, які допустив ФДМУ, та намагається надати їм «правову» оцінку. А тепер, увага, слідкуємо за руками!
Пункт 1.
Починаючи з першого абзацу цього пункту і далі по тексту пан адвокат говорить про «звільнення за власним бажанням» членів Наглядової ради Харіної Н.М. та Павлюк Н.В. Що він має при цьому на увазі, залишається незрозумілим, адже члени Наглядової ради не перебувають з товариством у трудових відносинах і не можуть бути звільнені за власним бажанням. Вони можуть набувати повноважень та їх повноваження можуть бути припиненні. Про це зокрема говорить ст. 57 Закону України «Про акціонерні товариства» та більшість підпунктів п. 17.7 Статуту АТ «Хмельницькобленерго».
Ніби дрібниця?! Звичайно дрібниця. Але слід звернути увагу, що це слова досвідченого юриста, практикуючого адвоката, члена адвокатського об’єднання, який проводить правову оцінку ситуації. Такі люди, в силу кваліфікації, досвіду та звички, просто зобов’язані використовувати правильні терміни, тим більше, якщо ці терміни прописані документах, що підлягають вичитці та аналізу.
Але автор тричі помиляється в формулюванні (аб.1 та аб.3 п.1), що однозначно виключає технічну помилку та говорить нам про те, що або «досвідчений» адвокат в очі не бачив ні Закон України «Про акціонерні товариства», ні Статут АТ «Хмельницькобленерго», ні особливу інформацію про зміну складу посадових осіб емітента, або рівень його кваліфікації недостатній для заявлених правових оцінок. Відповідно висновки про якість публікації можна робити вже з перших рядків.
Далі ще цікавіше – звільнення Харіної Н.М. та Павлюк Н.В., за твердженням автора, відбулося 21.04.2020. І знову ж таки, твердження наводиться не один раз, а двічі. Причому в другому випадку, автор вже говорить про «отримання Товариством 21.04.2020 р. заяв про звільнення за власним бажанням». Тобто, проаналізувавши «відкриті джерела», автор дійшов висновку, що АТ «Хмельницькобленерго» 21 квітня 2020 року отримало заяви членів Наглядової ради і в цей же день провело «магічну» процедуру звільнення.
Зробимо аналогічну дію та оглянемо відкриті джерела. Згідно особливої інформації емітента про зміну складу посадових осіб, розміщеної на сайті www.stockmarket.gov.ua 21 квітня 2020 року, «на підставі заяви члена Наглядової ради Товариства Харіної Наталії Миколаївни від 01.04.2020 р., яка отримана Товариством 06.04.2020 р., припинено повноваження її як члена Наглядової ради за власним бажанням за два тижні, а саме з 20.04.2020 р. без прийняття рішення відповідним органом управління емітента». Аналогічно і по Павлюк Наталії Василівні.
Невже пан адвокат, який напевне є спеціалістом в галузі корпоративного права (інакше б не здійснював подібні правові оцінки), не знає де шукати інформацію про посадових осіб акціонерного товариства чи не вміє її читати? Звідки взялася дата «звільнення» 21.04.2020 року? Вона ж дата отримання заяв?
Чи може знову нікому не цікаві ні положення Закону України «Про акціонерні товариства» (п.1 ч.1 ст. 57) ні Статут АТ «Хмельницькобленерго» (пп.1 пп.17.7.4), де чорним по білому написано, що «без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради припиняються: … за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні…»? Як могло АТ «Хмельницькобленерго» 21 квітня 2020 року отримати заяви і цього ж дня когось там «звільнити»?
Але це все квіточки! І наведені вони для того, щоб можна було зрозуміти якість даної «правової оцінки» і критично ставитися до заявлених тверджень та висновків. В решті решт, це лише думка окремих осіб, які, можливо, просто виконали всі побажання клієнта. А клієнт, як-то кажуть, завжди правий і якщо він хоче бачити пальто з перламутровими ґудзиками, доводиться йому ці ґудзики вигадувати.
Перейдемо до суті і глибини аналізу.
Тут доведеться процитувати цілий абзац: «Враховуючи вищевказане приходимо до висновку, що станом на 02.03.2020 р. керівництво АТ «Хмельницькобленерго» було повідомлене про заміну членів наглядової ради Харіної Н.М. та Павлюк Н.В.. І тут виникає логічне питання: чому рішення по заміні Харіної Н.М. та Павлюк Н.В. у складі наглядової ради приймається 28.02.2020 р., виходячи з судової ухвали Товариство повідомлене про таке рішення не пізніше 02.03.2020 р., а рекомендований поштовий лист Товариство отримує майже два місяці потому – 22.04.2020 р. після отримання Товариством 21.04.2020 р. заяв про звільнення за власним бажанням уже замінених членів Харіної Н.М. та Павлюк Н.В.. На нашу думку очевидно, що керівництво Товариства свідомо ухилялось від отримання рекомендованого листа, аби посилатись на такі законодавчі тонкощі. Очевидно також, щодо заяви про звільнення замінених членів НР Харіної Н.М. та Павлюк Н.В. (обидві працівники ФДМУ) мають бути: по-перше вивчені в ході службової перевірки, а по-друге не виключена можливість підробки цих заяв взагалі. На нашу думку ФДМУ зробив усе можливе, щоб повідомити належним чином Товариство про рішення НР № 40 від 28.02.2020 р. та Товариство станом щонайменше на 02.03.2020 р. було про таке рішення повідомлене.».
Звертаємо увагу на 3 речі.
По-перше, автор стверджує, що станом на 02.03.2020 року АТ «Хмельницькобленерго» вже було повідомлено про заміну членів Наглядової ради.
По-друге, в період з 02.03.2020 по 21.04.2020 жодних інших подій не відбулося, повідомлень не направлялося, але станом на 21.04.2020 Харіна Н.М. та Павлюк Н.В. є «уже замінені».
І, по-третє, «ФДМУ зробив усе можливе, щоб повідомити належним чином Товариство про рішення НР № 40 від 28.02.2020 р.» (тут припускаємо граматичну помилку, оскільки протокол НР №40 датований 20.03.2020, а 28.02.2020 був протокол НР №39, але він стосувався обрання оцінювача. Скоріше за все, автор мав на увазі наказ ФДМУ № 351 від 28.02.2020).
Склавши все докупи, розуміємо, що автор вважає, що заміна членів Наглядової ради відбулася саме 28.02.2020 і ФДМУ зробив усе правильно.
Дивимося наскільки правильно.
Відповідно до ч.7 ст.53 Закону України «Про акціонерні товариства» «У разі заміни члена наглядової ради – представника акціонера повноваження відкликаного члена наглядової ради припиняються, а новий член наглядової ради набуває повноважень з моменту отримання акціонерним товариством письмового повідомлення від акціонера (акціонерів), представником якого є відповідний член наглядової ради».
26 квітня 2018 року Загальні збори АТ «Хмельницькобленерго» затверджують нову редакцію Статуту (без голосів ФДМУ, який володіє 70,01% це було б неможливо), розроблену юристами ФДМУ. В цій редакції, яка створена спеціалістами ФДМУ і пройшла всі візування в ньому перш ніж бути винесеною на голосування, уточнюють вимоги до направлення повідомлення про заміну: «Таке повідомлення направляється акціонером (акціонерами) рекомендованим поштовим відправленням на адресу місцезнаходження Товариства». Тобто, ФДМУ фактично нав’язує всім акціонерам, включаючи себе, правила заміни членів Наглядової ради, яких немає в Законі України «Про акціонерні товариства».
Далі, в період з дати затвердження Статуту ФДМУ зробив три заміни своїх представників:
- 10.2018 року Лепявко Ірину Миколаївну замінено на Попова Дмитра Сергійовича,
- 11.2018 року Гриненко Риту Леонідівну замінено на Єсипенко Людмилу Миколаївну,
- 10.2019 року Денисенка Віталія Миколайовича та Попова Дмитра Сергійовича замінено на Холоднову Ірину Петрівну та Павлюк Наталію Василівну.
В кожному з цих випадків, виконувалася одна і та ж процедура, встановлена самим ФДМУ. А тепер виявляється, що три рази ФДМУ знав як здійснювати заміну своїх представників, а на четвертий раз забув і … «зробив усе можливе»?!
Але і це ще не все.
Пан адвокат вважає, що заміна відбулася 28.02.2020? Тоді як пояснити той факт, що 20 березня 2020 року Голова Наглядової ради (до речі, представник ФДМУ) скликала засідання Наглядової ради, на яке у якості членів були запрошені Харіна Н.М. та Павлюк Н.В. Засідання відбулося і Павлюк Н.В. підписала протокол №40 у якості члена Наглядової ради. Про нових «замінених» членів ні в протоколі №40, ні в повідомлені про скликання засідання чомусь не згадується. То коли відбулася заміна: 28.02.2020, 20.03.2020, 22.04.2020 чи тоді, коли зручно ФДМУ?
Автор звинувачує АТ «Хмельницькобленерго» в ухилянні від отримання рекомендованого листа, не показуючи читачу як вміло ФДМУ маніпулює датами, як вчасно «забуває» про ним же встановлені правила і як сильно не бажає визнавати, що Харіна Н.М. і Павлюк Н.В. були працівниками ФДМУ, а отже вплив на них зі сторони ФДМУ був напевне набагато більшим, ніж могло б зробити товариство. Як власне і на національного оператора «Укрпошта», де пан Сенниченко займав одну з неостанніх посад. Автор допускає, що колишній топ-менеджер Укрпошти не міг проконтролювати рух свого поштового відправлення, яке було для нього настільки важливе?
Ніхто і ніде не заперечував, що 02.03.2020 АТ «Хмельницькобленерго» отримало скановану копію повідомлення про заміну (про це говорить і процитована автором ухвала господарського суду м. Києва). Але то була лише сканована копія, направлена у спосіб, який не відповідає вимогам Статуту, і до того ж направлена акціонером, який сам визначив спосіб направлення і три рази його безумовно дотримувався.
Які дії в такому разі повинно вчинити товариство? Звичайно що попросити акціонера направити повідомлення саме так, як він сам же і прописав в Статуті.
Чи могло товариство в той момент провести заміну? Виходячи з норм Закону України «Про акціонерні товариства» та Статуту АТ «Хмельницькобленерго», а також враховуючи досвід попередніх замін, – ні!
Відповідно всі заміни членів Наглядової ради, набуття та припинення ними повноважень, в тому числі розкриття особливої інформації про вказані події, здійснювалися АТ «Хмельницькобленерго» виключно в порядку черговості надходження документів у спосіб та у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та Статуту.
Пункт 2.
З першого речення даного пункту пан «поважний» адвокат здивував нестандартним підходом, заявивши, що постанова КМУ від 10.03.2017 року №143 «Деякі питання управління об’єктами державної власності» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/143-2017-%D0%BF) «регулює процедуру обрання НОВИХ членів наглядових рад, а не заміну діючих». Та ще й виділив слово «нових» прописними літерами. Такий нестандартний підхід чудово корелюється з відповідями ФДМУ, який той останнім часом змушений давати на запити адвокатів та народних депутатів.
От тільки де автор знайшов слово «нових» в тексті постанови? Ні пошук по тексту, ні уважне його перечитування не знаходять жодного слова «нових» чи «нові». Навіть контекст речень не дає однозначного висновку, що в такому реченні маються на увазі «нові» представники.
До того ж ми знову таки зіткнулися з невмінням автора читати тексти українською мовою (чи може небажанням?). Процитований ним п.5 Порядку, затвердженого даною постановою, стосується представників на загальних зборах, але аж ніяк не представників до складу Наглядової ради. Читаємо: «Представники держави, які беруть участь у загальних зборах товариств, призначаються та відкликаються або заміняються в порядку, визначеному законом» (аналогічну цитату, без змін, наводить сам автор).
Як з цього можна було зробити висновок, що ФДМУ провів заміну своїх представників у складі Наглядової ради правильно, а Козачук О.І. висловив абсурдне твердження, незрозуміло. Як, до речі, і не зрозуміло про яке «рішення №40 від 28.02.2020» знову згадує автор (другий раз списати на помилку вже складніше).
А далі взагалі стало дуже весело, оскільки пішла фантазія на тему «відомчих ФДМУ підприємств» та «члени наглядових рад є працівники ФДМУ». Автору варто було б уважніше читати нормативно-правові акти, які він нібито аналізує, і розуміти, що акціонерне товариство, корпоративні права якого належать державі, не є відомчим ФДМУ. ФДМУ лише здійснює управління корпоративними правами держави відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України».
І відповідно, як акціонер, ФДМУ може пропонувати своїх представників (не обов’язково працівників) до складу наглядових рад і голосувати за їх обрання на загальних зборах. Кого ж буде обрано, залежить виключно від рішення зборів. У випадку з АТ «Хмельницькобленерго», наприклад, до складу Наглядової ради було обрано 5 представників ФДМУ та 2 представника інших акціонерів. До наступного складу ФДМУ зможе запропонувати максимум 3 своїх представника, оскільки відповідно вимог Закону України «Про управління об’єктами державної власності» більшість складу Наглядової ради повинні становити незалежні директори.
Отже, твердження про відомчість та про те, що всі члени наглядових рад є працівниками ФДМУ, зі сторони «досвідченого корпоративного» юриста звучать досить дивно. ФДМУ, як представник акціонера, має рівно той обсяг прав, який належить будь-якому акціонеру, з єдиним обмеженням, що до реалізації своїх прав акціонера, ФДМУ ще повинен виконати ряд процедур, які встановлені для нього як для органу виконавчої влади. В тому числі дотриматись вимог постанови КМУ №143.
Пункт 3.
В цілому, висновок, зазначений в даному пункті, майже правильний. Але знову читач бачить специфічні вислови, які не прийнятні для кваліфікованого юриста. Постанова КМУ від 25 березня 2020 р. № 256 «Деякі питання забезпечення трудових прав державних службовців, працівників державних органів, підприємств, установ та організацій на час встановлення карантину у зв’язку із загостренням ситуації, пов’язаної з поширенням випадків гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/256-2020-%D0%BF) не носить рекомендаційний характер. Рекомендаційний характер носить лише п.2 вказаної постанови.
Згідно останнього підпункту п.2 вказаної постанови, КМУ рекомендує «суб’єктам господарювання державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, і державним банкам з метою забезпечення безперебійної роботи в умовах встановленого карантину утримуватись від кадрових змін в органах управління…».
Звичайно, ФДМУ може «як виконувати її так і не виконувати» дану рекомендацію, особливо з врахуванням того, що формально рекомендація стосується більше Наглядової ради, ніж самого ФДМУ. Але якщо для центрального органу виконавчої влади, «діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України» (аб.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про Фонд державного майна України») та одним з основних завдань якого є «організація виконання… актів… Кабінету Міністрів України…» (п.2 ч.1 ст.4 вказаного Закону), не важливими є рекомендації КМУ, видані у вигляді нормативно-правових актів, то коментарі в такому випадку просто зайві.
Пункт 4.
Напевне, що це найцікавіший пункт у даній «правовій оцінці»: аж занадто багато тверджень, які не просто не ув’язуються одне з одним, але й є відвертим абсурдом. Особливо з урахуванням того, що з даного питання існує чимала судова практика, яку б пану адвокату варто було почитати. Але давайте рухатися послідовно.
Перше твердження: «Отже, станом на 28.04.2020 р. Козачук О.І. у відпустці і наглядова рада 28.04.2020 р. приймає рішення про його звільнення».
Повністю згодні з паном адвокатом. Виходячи з наявної інформації (оригінал протоколу так і не був наданий ФДМУ), 28 квітня 2020 року Наглядова рада прийняла рішення про припинення повноважень в.о. Генерального директора Козачука О.І. та розірвання з ним контракту. Оскільки, згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, розірвання контракту є припиненням трудових відносин з працівником. Тобто, 28 квітня 2020 року відбулося звільнення Козачука О.І.
Друге твердження: «Сам Козачук О.І. до 18.05.2020 р. публічно стверджує, що рішення НР №42 від 28.04.2020 р. він особисто в очі не бачив, тобто не отримував офіційне повідомлення рекомендованим листом. В той же час ухвала цивільного суду за позовом Козачука О.І. до АТ «Хмельницькобленерго» про поновлення на посаді говорить про те, що Козачук О.І. щонайменше з 15.05.2020 р. був офіційно звільнений».
А ось тут вже починаються маніпуляції зі сторони адвоката.
Козачук О.І. дійсно стверджував і продовжує стверджувати, що оригіналу протоколу Наглядової ради він не отримував, що є прямим порушенням пп. 17.11.8 Статуту АТ «Хмельницькобленерго» та ст. 47 Кодексу законів про працю України. Але яке відношення має факт отримання оригіналу протоколу до факту звільнення?
Більш того, якщо відкрити ухвалу Хмельницького міськрайонного суду по справі 686/12053/20, на яку автор посилається в цьому пункті, можна довго та безперспективно шукати будь-яку згадку про те, що Козачук О.І. отримував протокол Наглядової ради №42. Її там просто не існує. Як і не існує будь-якого згадування чи вказівки на те, що «Козачук О.І. щонайменше з 15.05.2020 р. був офіційно звільнений». Як автор дійшов такого висновку? Якою нормою права це передбачено? Як це узгоджується з попереднім твердженням, де автор зазначав, що Козачук О.І. звільнений 28.04.2020?
Незрозуміло.
Третє твердження: «Якщо Козачук О.І. був 28.04.2020 р. у відпустці, то його повноваження припиняються у перший робочий день після закінчення такої відпустки».
Це вже просто шедевр юридичної думки. Чому саме в перший день після відпустки, а не, скажемо, на п’ятий чи десятий? Яким нормативно-правовим актом це визначено? Як це узгоджується з тим, що Наглядова рада, одночасно з припиненням повноважень Козачука О.І., обирає нового в.о. Генерального директора та укладає з ним контракт? За твердженням автора виходить, що Наглядова рада нічого не порушила, але з її легкої руки одночасно існує два в.о. Генерального директора, з якими АТ «Хмельницькобленерго» має трудові відносини?
Дивна логіка.
Всі ці маніпуляції з «відкритими джерелами» та фантазії на тему, щоб було б якби … ФДМУ дуже було б треба, бо він поважний акціонер і теоретично не може «продавлювати» неправильні рішення, легко розбиваються об норми чинного законодавства.
Як було зазначено вище, Наглядова рада прийняла рішення про звільнення Козачука О.І. саме 28 квітня 2020 року. Відповідно останнім днем роботи для Козачука О.І. повинен був стати вівторок 28 квітня 2020 року. Жодних переносів строків, пролонгацій або будь-якого іншого відтермінування чинне законодавство не передбачає, окрім двох випадків, описаних в ст. 3 Закону України «Про відпустки».
Випадок перший: «За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки».
Козачук О.І. не висловлював жодного бажання про його звільнення з одночасним наданням невикористаної відпустки. Він взагалі не був присутнім під час прийняття рішення про звільнення і не був про нього повідомлений. Більш того на дату звільнення він вже перебував у щорічній відпустці, яка була оформлена задовго до прийняття рішення про звільнення (дата початку відпустки 23.04.2020).
Випадок другий: «У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки».
Контракт Козачука О.І. хоч і є строковим, але звільнення жодним чином не пов’язане з закінченням його строку дії. Воно взагалі не зрозуміло з чим пов’язане, оскільки аргументація як зі сторони ФДМУ, так і зі сторони Наглядової ради, просто відсутня.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України «Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці».
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 4 вересня 2019 року N 6-р (II)/2019, справа 3-425/2018 (6960/18) дійшов висновку, що «що положення частини третьої статті 40 Кодексу є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини…» і відповідно працівники «які працюють відповідно до укладеного контракту… не можуть бути звільнені в день тимчасової непрацездатності або в період перебування у відпустці, оскільки це зумовить нерівність та дискримінацію цієї категорії працівників, ускладнить їх становище та знизить реальність гарантій трудових прав громадян, встановлених Конституцією і законами України».
Отже, Наглядова рада, прийнявши рішення про звільнення Козачука О.І. 28 квітня 2020 року, грубо і цинічно порушила вимоги Кодексу законів про працю України, а всі фантазії на тему отримання протоколів, переносу дат звільнення, останніх днів відпустки є нічим іншим, як спробою виправдати те, що вже відбулося.
Пункт 5.
Тут взагалі щось складно коментувати, оскільки Закон України «Про місцеві державні адміністрації» пан адвокат з великою вірогідністю не відкривав, а Статут АТ «Хмельницькобленерго», на який він посилається, судячи з попередніх пунктів «правової оцінки» не читав. Але спробуємо.
Згідно п.18.14 Статуту АТ «Хмельницькобленерго» «особа, що виконує повноваження Генерального директора та/або директора, має такий же обсяг прав і обовязків та несе таку ж відповідальність, що і Генеральний директор та/або директор». Іншими словами, пан Козачук О.І., не зважаючи на приставку в.о., фактично є керівником АТ «Хмельницькобленерго».
Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» «Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу».
Отже, якщо існує пряма норма, яка вимагає погоджувати звільнення керівників, як пан адвокат може стверджувати, що «Наглядова рада мала право на власний розсуд, у будь-який момент, без погодження Хмельницької ОДА звільняти одного та призначати іншого виконуючого обов’язки генерального директора»?
Та ніяк. Наглядова рада повинна була отримати погодження голови Хмельницької ОДА, але виконуючи поставлене завдання, скоріше за все просто не встигла.
Підсумок частини 1.
Підсумовуючи викладене, хотілося б відмітити, що ми всі живі люди і всі робимо помилки. І нічого страшного в цьому не має. Питання в іншому чи готові ми ці помилки визнавати та виправляти і яку мету ми переслідували, коли ненароком, на шляху до неї, наробили помилок? Якщо мета благородна і ми щиро визнаємо свої помилки, оточуючі нам їх вибачать і навіть допоможуть виправити. Якщо ж ні…
Можливо, адвокат, що підписався під даним текстом, в звичайному повсякденному житті нормальний хлопець, можливо, члени Наглядової ради теж чудові люди. Але та впертість, з якою вони не визнають самої можливості допущення помилки, те небажання хоча б щось виправити із зробленого, говорить про не досить приємну мету всього дійства. Яку не варто навіть демонструвати суспільству.
Ляльководи, що затіяли авантюру зміни менеджменту, напевне розраховували на швидкий результат, після досягнення якого вже не було б сенсу розбирати процедурні моменти та огріхи. Суспільство повинно було б сприйняти належне.
Але оскільки бліц-криг не вдався, почали вилазити назовні всі промахи, визнавати які, судячи з поведінки очільників ФДМУ, які є єдиними відповідальними на весь цей цирк, ніхто не збирається. Бо інакше доведеться озвучити справжню мету.
Тому ми ще довго будемо читати у «всесвітній павутині» подібні «правові оцінки» та інші брудні замовлені матеріали.
Поки остаточну крапку в цьому питанні не поставить суд.
Віталій Афадєєв, адвокат, м. Хмельницький