Кожна епоха відзначається своїм типом відомих і популярних людей. Імена одних назавжди вписуються в історію, їх з вдячністю згадує не одне покоління нащадків, імена ж решти, що долею випадку піднялися на вершину популярності, користуючись моментом, назавжди зникають в історичній безмежності.
Наші дні – не виняток. Революція Гідності та російська війна проти нашої країни різко збільшила кількість томів з іменами славних синів і дочок України. Їх подвиги з роками ставатимуть ще більш значущими і величнішими.
Та, вочевидь, у світі все прагне до рівноваги. І мабуть, саме тому, останнім часом з’явилася велика кількість «незалежних» експертів та «громадських активістів».
І перші, і другі розуміються абсолютно на усіх питаннях! Починаючи від найдрібнішої дрібнички і закінчуючи найглобальнішими процесами у Всесвіті.
Але, якщо перші просто коментують все це, то другі виставляють себе представниками широких кіл громадськості, хоча дуже часто ці кола звужуються до одного громадянина чи громадянки.
Цим компрометується сама ідея існування громадських активістів та організацій, як однієї з важливих умов розвитку демократичного суспільства, підривається довіра громадян до їх насправді корисної і необхідної діяльності. Так само, як і дешеві підробки змушують споживачів зневірюватися у якісній продукції офіційних виробників.
Та, якщо зірки запалюють, це таки комусь потрібно!
Уявіть ситуацію: одна компанія, маючи амбітні цілі,вирішила реалізувати у нашому місті доволі сміливий проект, що не вписується в уже звичні рамки банального будівництва і продажу житла. Конкуренти – м’яко кажучи, не в захваті. Що ж їм робити? Для початку, звісно, варто підмочити репутацію амбітних колег.
Своїми руками цього робити не дуже хочеться, в силу різних причин. І ось тут настає золотий час для наших ерзац-активістів!
Гнівні пости в соцмережах, публікації у ЗМІ, участь у судових засіданнях – і нехай весь світ зачекає, як кажуть у рекламі, допоки не буде виконане завдання по дискредитації забудовників. Хоча, якщо точніше, то лише одного з них – «знахабнілого». Ніби всі інші – просто янголи.
Закріпити ефект боротьби за «справедливість» допомагає вже, нажаль, звичне для діячів такого штибу таврування інших учасників процесу. Ти то суддів і судів, чи то забудовників.
Хоча, в цивілізованому суспільстві будь-які публічні звинувачення мають закінчуватися або судом, або відповідальністю за образу чи наклеп. Або ж публічними вибаченнями. В залежності від того, на чиєму боці правда і закон.
Ми ж цивілізоване суспільство лише намагаємося формувати. Тому й маємо засилля сурогатів в політиці і промисловості, у медичній та харчовій сферах.
З часом це минеться, люди навчаться відрізняти якісний продукт від замінника (не завжди не шкідливого). І тоді в політиці і громадському секторі працюватимуть саме справжні політики і громадські діячі, а не описані мною «активісти».
Заради справедливості варто зазначити, що таких немало вже й зараз. Їх діяльність дійсно є корисною для людей та країни. Адже часто саме такі люди є рушіями змін в державі. За це їм хочеться щиро подякувати і побажати подальших успіхів.
Звісно, я можу помилятися, висловлюючи свої припущення. Бо ж, на відміну від декого, не є істинною в останній інстанції.
Та занадто сильна концентрація уваги лише на одному із забудовників і запекла боротьба з ним таки наштовхує на відвідні роздуми й припущення. А ще, читаючи всі ось ці гнівні матеріали про «знахабнілого» забудовника, відкрив посилання на один з медичних сайтів. Там йшлося про здорове харчування. Звернув увагу на одну з відомих порад фахівця: «не зловживайте жареним!».
Як каже класик пропаганди: «Совпадєніє? Нє думаю»….