У НСЖУ проаналізували якість подачі інформації у районних газетах Хмельниччини

Секретар НСЖУ Віра Черемних підготувала для сайту «Детектор медіа» матеріал «Комунальний медіаландшафт Рівненщини та Хмельниччини: від інформації до аналітики», у якому проаналізувала комунальні місцеві видання Хмельниччини, що виявили бажання піти на перший етап реформування.

Промоніторити тільки «пілотників» журналіст вирішила, аби визначити, які ж саме якості власного інформпродукту надають газетярам впевненості в успіхові самостійного «плавання».

Одним із параметрів аналізу стали технології збору й подачі інформації, баланс інформації й аналітики.

Зокрема, журналіст зазначає: «Старі журналісти, яким довелося працювати за радянських часів, пам’ятають канони газетних звітів з різного роду засідань або приїздів високих чинів на місця. Розповідають, як страждали від прочуханів саме за недотримання цих канонів. Скажімо, забували перерахувати всіх партійних бонз, або неправильно розставляли прізвища, не за рангом.

Ту давнину неодноразово згадувала, читаючи сьогоднішні міськрайонки, де обов’язковим «блюдом» у газетному меню є всілякі звіти. І це дивувало, адже стільки років минуло, й нині в редакціях вже практично не залишилося аксакалів радянської доби. Чому ж такий живучий жанр звіту? Та ще й в кондовому вигляді: на цілу шпальту, з перерахуванням головуючих і виступаючих і всього порядку денного. Не уявляю, який читач осилить подібну мішанину.

Можливо, причина в тому, що неправильно ставиться задача перед журналістом, який іде на те чи інше зібрання: послухай і запиши. І тому не відчувається, що автор заздалегідь підготувався, аби бути в темі. А це б дозволило йому вибрати головне й відмовитися від купи другорядних деталей, що тільки заважають глибині й точності аналізу. Розглянемо приклад з «Вісника Деражнянщини» – «Хрін за редьку не солодший, або Про земельні війни, які все ще тривають» (15.09). Тема гаряча й складна. І як вона подана? Журналіст побував на зборах пайовиків, у яких виник конфлікт з орендарями земельних паїв (інвесторами) і написав, про що люди говорили. Ні вводки (бекграунду), ні висновків. Про що зі звіту дізнався читач? Тільки про те, що відбулися збори, власники паїв і орендарі полаялися. Все. Що було, що буде, які наслідки матимуть ці збори? Немає відповіді, немає навіть спроби пошукати цю відповідь.

А спробувати можна було. Ознайомитися з документами, звернутися до експертів, поспілкуватися з представниками сторін. Так, це вже був би не класичний звіт, а хіба він обов’язково потрібен в даній ситуації? Можливо, газетярам варто взагалі відмовитися від жанру звіту, або хоча б обмежити його застосування.

Це не єдиний приклад подібного підходу до висвітлення проблематики. В тому ж «Віснику Деражнянщини» піднімають тему випалювання деревного вугілля. З гнівним пафосом критикують «ділків, жадібних до грошей», втім не називаючи жодного прізвища, «проти яких ніхто нічого не може вдіяти». Чому? Бо «державна екологічна інспекція справно видає дозволи». Так зверніться до цієї інспекції, знайдіть таки крайнього! Й професійні стандарти вимагають балансу думок.

Ще приклад. З газети «Життя і слово» (Білогірський район Хмельниччини).Це ж треба ювеліром бути, аби у звіті з засідання робочої групи РДА з питань погашення податкового боргу не назвати жодного боржника: «є заборгованість по договорах оренди земельних ділянок і водного фонду, укладених сільськими й селищнимии радами». А цікаво ж, які саме сільські голови такі беззубі, що не можуть отримати з орендарів плату до місцевої казни? Чи не хочуть?

З цієї ж газети – про зарплату в конвертах (12.08). Дві третини матеріалу – загальні розмірковування, а третина – конкретні цифри середньої зарплати по галузях району. Так отут би й покопатися: які саме підприємства показують тільки мінімальну зарплату й чи може це відповідати дійсності.

Звичайно, легше й безпечніше кивати на центральну владу, яка не фінансує соціальні потреби району. Та виникає питання: а скільки район перераховує до загальнодержавного бюджету і скільки мав би зібрати місцевих податків? Відповіді на такі питання  не знаходимо практично в жодному комунальному виданні.

До речі, в надрукованому місцевими газетами повідомленні прес-служби Мінрегіону йдеться про те, що навіть державні субвенції на проекти від об’єднаних громад найгірше використовуються в Рівненській (невикористаний залишок 10,6 млн грн) і Хмельницькій (70,8 млн грн) областях. Прекрасна тема для аналітики!»

 

У разі повного чи часткового відтворення матеріалів пряме посилання на "Незалежний громадський портал" обов'язкове!
Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися

Коментарів: 4

  1. ))) Перший шок у керівництва Хмельницької РДА, коли я став редактором і написав першу свою кореспонденцію (не звіт) на цій посаді з колегії РДА: Як це посмів не вказати, що на засіданні колегії головувала голова (у самому тексті двічі чи тричі наводилися репліки і коментарі голови)

  2. Хтось ще читає районні газети?

Коментування

Ваша електронна адреса не буде афішуватись.