Згідно з розпорядженням Президента України Петра Порошенка 30 березня 2015 року на посаду голови Красилівської районної державної адміністрації призначено Нілу Василівну ОСТРОВСЬКУ. Минув рік, відколи новий голова райдержадміністрації приступила до виконання своїх обов’язків. Що за цей час вдалося зробити, які нові справи започаткувати, які перспективи намітили, про це сьогодні піде мова в запропонованому інтерв’ю.
– Ніло Василівно, як би Ви як людина, як керівник охарактеризували цей період і для себе, і для мешканців району?
– Владу зараз не шкодують, і сьогодні бути головою РДА не просто. Свобода слова, свобода мирних зібрань – це дуже потрібні й важливі речі, але коли цим користуються псевдопатріоти, щоб розхитати ситуацію зсередини та знову повернути старі зручні їм порядки, – це дуже небезпечно. Я пригадую, як у 2011–2013 роках керівництво РДА масово «підчищало» вільні сільськогосподарські землі, у тому числі громадські пасовища, оформлюючи їх на своїх підставних фермерів. Ніхто в районі не закликав селян до радикальних дій (як зараз часто пропонують), аби захистити свої права та територію, на якій проживають. На сесії районної ради не вистачило депутатських голосів, щоб висловити недовіру колишньому голові адміністрації та засудити його дії. Зараз же навіть речі, які пропонуються владою для перспективного розвитку громад (у першу чергу сільської місцевості) – створення об’єднаних громад, сприймаються скептично та критикуються, зокрема й на сторінках районної газети.
На жаль, за попередні роки жителі сіл втратили довіру до влади і не вірять у позитив цієї реформи. Я сприймаю це все з розумінням і маю надію, що справжні патріоти свого рідного краю дадуть поштовх вкрай потрібним на селі змінам.
Лідери сільських громад вирішили зачекати й подивитись, як підуть справи в тих, хто об’єднався. Таку позицію я можу зрозуміти, коли справи в громаді йдуть добре: ремонтуються дороги, школи та садочки в нормальному стані, вулиці освітлюються… Як, до прикладу, у Кузьминській чи Ледянській сільських радах. На жаль, інші не можуть цим похвалитись. Зокрема, Яворовецька сільська рада, що межує з містом і повинна була б бути взірцем для інших з благоустрою, має найбільшу кількість орендарів земель сільськогосподарського призначення, нині не має жодного вуличного ліхтаря, школа, побудована в 1956 році, потребує значної фінансової підтримки…
Ми систематично проводимо виїзні особисті прийоми в селах району. Приємно, коли бачимо налагоджену тісну співпрацю сільського голови та орендарів. Саме вони часто допомагають селянам розв’язувати наболілі проблеми, сплачують до сільського бюджету всі належні податки, підтримують соціальну сферу. Проаналізували благодійний внесок кожного орендаря протягом 2015 року, розраховуючи цю величину на гектар оброблювальної землі. Виявилось, що найбільш соціально відповідальними є окремі невеликі фермерські господарства, кооперативи та товариства, як-от: ФГ «Петришин» (Воскодавинська сільська рада), ПП Корчинський А.О. (Кульчинківська сільська рада), СК «Кузьминський» (Кузьминська сільська рада).
– Для очільника району, який дійсно не на словах, а на ділі хоче покращити добробут жителів Красилівщини, роботи ще попереду багато, хоч і зроблено вже немало. Яким вбачаєте на сьогодні основне завдання влади?
– Основне завдання влади на сьогодні спільно із сільськими головами, податковою інспекцією – забезпечити надходження до сільських бюджетів усіх належних податків і зборів від використання їх найбільшого багатства – землі. У цьому процесі вже маємо певні результати – «віднайшлись» сотні гектарів, що роками оброблялися, а кошти до бюджету громади не сплачувались. Мета нашої спільної роботи полягає в тому, щоб громади стали спроможними розв’язувати свої нагальні проблеми та мали змогу розвиватися. На це є достатньо умов і резервів: усі орендарі земель, насамперед, повинні сплачувати податки до сільських бюджетів (не мінімальні три відсотки від нормативно-грошової оцінки, а мінімум п’ять–шість – це середньообласний показник), а вже потім виконувати умови договорів про соціальне партнерство. Допомога громадам без виконання таких умов є не чесною і не справедливою. Сільські жителі мають усвідомити, що вони – господарі своєї землі. Тому не повинні залежати від примх орендарів: допомагати чи не допомагати селу. Повірте, якби сплата за землі сільськогосподарського призначення була б у межах 8 відсотків від нормативно грошової оцінки, наші села мали б набагато більше коштів на вирішення своїх соціальних питань. І на чергових виборах важко було б купити голоси за замінені в сільській школі вікно чи двері. Мрію і вірю, що настане такий час, коли основним і переможним критерієм на виборчих перегонах будуть чесність, порядність, професіоналізм і державницька позиція кандидатів.
– Які позитивні зрушення відбулися в освітній галузі району?
– Як сказав німецький канцлер Отто Бісмарк: «Хто економить на школах, буде будувати тюрми». У минулому році на освітню галузь спрямували більше п’яти мільйонів гривень з Державного бюджету (фонду регіонального розвитку). Відтак реконструювали старе приміщення міського дитячого садка №1 і незабаром у ньому буде відкрито три додаткових групи (усім відома проблема міста – переповненість груп). І цьогоріч на капітальний ремонт районної дитячо-юнацької спортивної школи плануємо залучити з Державного бюджету більше чотирьох з половиною мільйонів гривень. Я щиро вдячна депутатам міської ради та депутатам районної ради за погодження на проведення цих робіт та можливість десятивідсоткового співфінансування з міського та районного бюджетів. У 2016 році, напевне, вперше за всю історію району, з районної скарбниці виділили кошти на придбання шкільних автобусів для сільських навчальних закладів, оновлення бази музичних інструментів у двох музичних школах району: Красилівській та Антонінській, реконструкцію системи опалення в музичній школі та бібліотеці, капітальний ремонт залу Будинку творчості та інше.
– Багато уваги протягом року було приділено й охороні здоров’я.
– Депутати районної ради підтримали пропозиції наших лікарів щодо придбання найнеобхіднішого медичного устаткування в пологове відділення райлікарні – апарата для штучної вентиляції легень новонароджених вартістю 250 тисяч гривень та УЗД апарата, який коштує більше 700 тисяч гривень. Ультразвукове дослідження проводитимуть у поліклініці, де до цього функціонувало старе обладнання 80-х років випуску. Звісно, матеріальна база центральної районної лікарні вкрай не задовільна, хоча є підтримка спонсорів та благодійників. Влада ж постійно наголошує на необхідності допомоги ЦРЛ з бюджетів усіх рівнів. Ми вже проаналізували договори оренди приміщень лікувального закладу з приватними структурами. Нам не зрозуміло, якими критеріями керувались сторони при укладанні цих договорів. Адже мали б бути зацікавленими в залученні додаткових резервів для розв’язання нагальних поточних проблем районної лікарні. Так-от, розміри плати за здані в оренду приміщення одній з приватних бізнесових структур в окремих випадках складають, напевне, найнижчу в області вартість квадратного метра – близько 10 гривень за квадратний метр. А договори укладені в 2011 році на довготривалі терміни і прописані так, що без рішення суду підвищити орендну плату неможливо. Тому сподіваємось на добровільну згоду орендаря збільшити платню. Адже використання майна громади району за такими цінами є не допустимими з точки зору здорового глузду.
Враховуючи ініціативу депутатів обласної ради, районною лікарнею запроваджується систематичне оприлюднення інформації щодо наявних залишків безкоштовних медикаментів у кожному відділенні ЦРЛ. У 2016 році з бюджету на придбання таких ліків передбачено 1 337,0 тисяч гривень. Хочемо, щоб пацієнти мали повну інформацію щодо препаратів, які медики зобов’язані надавати мешканцям району безоплатно.
Але основне, на що хочу наголосити, і я повністю розділяю слова Маргарет Тетчер: «Немає бюджетних коштів – є кошти платників податків». Районний бюджет – це на 90 відсотків кошти, які сплачують не підприємства, а кожен мешканець Красилівщини, який отримує офіційну зарплатню – 18 відсотків з цієї суми йде в наш районний бюджет. Це ваші кошти, контролюйте їх використання, слідкуйте, щоб вони повертались з користю для нашої громади, будьте більш активними в цьому напрямку.
– Чим став знаковим для Вас рік, що минув?
– За цей період, що минув дуже швидко на один погляд і дуже насичено з іншого боку, було багато різних напрацювань, але основна подія – це місцеві вибори, красилівчани довірили мені бути їх представником в обласній раді, мешканці міста повірили в нашу команду від партії «Солідарність» Блоку Петра Порошенка, і ми маємо міського голову, представника нашої політичної сили. Я задоволена, що міська рада продовжує й примножує всі напрацювання минулого скликання.
Головний позитив зміни місцевої влади – це конструктивна співпраця міської, районної ради та райдержадміністрації, яка направлена на ефективне та результативне вирішення проблем району в цілому. Приємно, що депутатські корпуси обох рад прийшли зі спільною метою – сприяти та творити позитивні зміни на Красилівщині.
Розмову вела Людмила ДОВШКОВА.