Щонайменше 14 закладів освіти Хмельниччини розміщені в історичних будівлях XIX — початку XX століть. Серед них — колишні палаци, панські садиби, маєтки, гімназії та земська лікарня. Частина споруд має статус пам’яток архітектури або об’єктів культурної спадщини.
Про це свідчать відповіді органів місцевого самоврядування та Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА на інформаційні запити, інформує Суспільне.
Найстарішою будівлею у цьому переліку є палац Косельських у Маниківцях, зведений наприкінці XVIII — на початку XIX століття. Нині в ньому працює Маниковецький ліцей.
У Макові частину палацу Раціборовських XIX століття використовують як харчоблок місцевого ліцею, а у Водичках гімназія працює у палаці, спорудженому в 1825 році.
Три історичні будівлі — у Кам’янці-Подільському
У Кам’янці-Подільському три освітні заклади використовують історичні споруди.
Гімназія № 8 працює у будівлі колишньої Маріїнської гімназії, зведеній у 1885 році. Ліцей «Славутинка» розташований у приміщенні Гімназії Славутинської 1901 року, а Центр дитячої та юнацької творчості — у житловому будинку кінця XIX століття.
Ще кілька закладів освіти працюють у колишніх садибах.
Голосківська гімназія розміщена в маєтку Римського-Корсакова, Божиковецька — у садибі Колонна–Чесновського, Рахнівська — у садибному будинку Корфа, а Тарнорудська — у садибному будинку другої половини XIX століття.
В Антонінах та Голенищеві історичні будівлі використовують спеціальні школи.
Заміхівська гімназія працює у приміщенні колишньої земської лікарні. Славутський ліцей розташований у будівлі 1917 року. Вона не має статусу пам’ятки культурної спадщини, однак є історичною спорудою, яку й нині використовують за призначенням.
Частина будівель потребує ремонту
Стан історичних споруд, у яких працюють заклади освіти, різний. За інформацією місцевої влади та обласного департаменту освіти, фасади й дахи окремих будівель потребують капітального ремонту або реставрації.
Окремі вимоги діють щодо будівель, які мають статус пам’яток або об’єктів культурної спадщини. Їх не можна самовільно перебудовувати чи змінювати їхній зовнішній вигляд.
Капітальні та ремонтно-реставраційні роботи в таких спорудах потребують відповідної проєктної документації та погоджень з органами охорони культурної спадщини.
Наразі громади не планують найближчими роками переводити учнів до інших приміщень або змінювати призначення історичних будівель. Тож колишні палаци, садиби, гімназії та інші споруди продовжують залишатися не лише частиною історичної спадщини Хмельниччини, а й діючими освітніми просторами.