Незалежний громадський портал

Двадцять чотири роки на посаді міського голови. П’ять виборчих кампаній. За цей час Україна пережила дві революції, анексію Криму, повномасштабне вторгнення, змінила президентів і парламенти. А в Старокостянтинові незмінним залишається одне — міський голова Микола Мельничук.

Сам по собі тривалий термін перебування на посаді не є порушенням закону. Але він закономірно породжує інше питання: чи не починає влада за таких умов сприйматися як особиста територія, а бюджетні кошти — як ресурс, яким можна розпоряджатися без належної політичної відповідальності?

Зарплата, премії та привілеї

За інформацією, яку раніше оприлюднювали ЗМІ, міський голова Старокостянтинова мав одну з найвищих зарплат серед керівників громад області.

Вдумайтеся:

• 86 956 гривень – середньомісячна зарплата мера в містечку з населенням усього близько 35 тисяч людей!
• 869 561 гривня – всього за десять місяців «тяжкої праці» впало на рахунок пана Мельничука.
• Понад 323 тисячі гривень – з цієї суми становлять «голі» премії.
• Понад 71 тисяча гривень – матеріальна допомога на «оздоровлення» (мабуть, дуже втомився підписувати документи).

Як вам такий розмах? Поки середня зарплата в регіоні ледь животіє на дні, мер виписує собі премії, від яких паморочиться в голові. Але, як то кажуть, красиво жити не заборониш. Особливо, коли ти сам собі ці премії й затверджуєш. Але це лише квіточки.

«Любовна» історія, яка стала предметом розгляду НАЗК і суду

Найбільший суспільний резонанс викликала історія із нинішньою дружиною мера Лілією Мельничук, яка працює у виконавчому комітеті міської ради.

У 2023 році сивочолий мер-романтик вирішив одружитися. Обраницею стала не якась там іноземна принцеса, а його власна підлегла – завідувачка загального відділу виконкому Лілія Михальчук (тепер, звісно ж, Мельничук).

Але який же наречений прийде свататися з порожніми руками? Микола Степанович вирішив бути щедрим – але не за власний кошт, а за рахунок міської скарбниці! Як з’ясувало НАЗК, перед весіллям мер влаштував своїй пасії справжній «золотий дощ» із надбавок. Місцеві ЗМІ розкопали шокуючі деталі: наречена отримувала премії у розмірі 100% та 130% від посадового окладу!

Романтика вищого ґатунку! Хтось дарує квіти й цукерки, а мер Старокостянтинова – бюджетні відсотки. Навіщо витрачати власну зарплату в 87 тисяч, якщо є бездонна кишеня наївних містян?

У НАЗК, звісно, від такого нахабства очі полізли на лоба і там швиденько направило до Нацполіції обґрунтований висновок про корупційне правопорушення.

За даними Національного агентства з питань запобігання корупції, міський голова підписував документи щодо преміювання працівниці, з якою перебував у близьких особистих стосунках, а згодом одружився. Саме це стало підставою для висновку НАЗК про наявність конфлікту інтересів та подальшого судового розгляду.

Сам Микола Мельничук усі звинувачення заперечував, заявляючи журналістам, що «роблять із мухи слона» та що його дружина не перебуває у прямому підпорядкуванні міського голови.

Думаєте, Мельничук покаявся? Розігнався! Його відповідь журналістам – це шедевр цинізму та класична мантра провінційного царька: «Порушень я не вчинив ніяких, просто це зараз роздувають. Роблять з мухи слона… Моїм політичним опонентам вигідно розпускати усілякі плітки».

Чуєте цей плач Ярославни? Знову «прокляті вороги» заважають чесному чиновнику любити на робочому місці! Більше того, мер на блакитному оці почав доводити, що новоспечена дружина… взагалі йому не підлегла! Мовляв, вона підпорядковується керуючій справами, а він тут ні до чого.

«Вона має право працювати на тій посаді… Тим паче, на ній вона працює ще з 2002 року. І якщо мене обрали, то що тепер я її маю вигнати з роботи?» – обурювався міський голова. Логіка — залізобетонна. Тобто те, що дружина сидить в одному будинку з чоловіком-мером і отримує від нього щедрі фінансові «плюшки» – це не конфлікт інтересів, це просто «стабільність кадрів». Браво!

Юридичний цирк і «виховний» штраф

Далі розпочався такий судовий серіал, що Netflix нервово курить у сторонці. Коли НАЗК притисло мера, той подав зустрічний позов проти агентства! І – о диво! – Хмельницький окружний адміністративний суд у першій інстанції став на бік мера, скасувавши приписи НАЗК. Мельничук уже, мабуть, відкривав шампанське, святкуючи перемогу над «мухами-слонами».

Але НАЗК пішло в апеляцію. І ось тут Сьомий апеляційний адміністративний суд повернув мера на грішну землю, залишивши в силі постанову Старокостянтинівського районного суду. Вердикт: винен!

А тепер – увага, тримайтеся за стільці. Знаєте, яке покарання поніс топ-чиновник за цей сімейний корупційний підряд? Штраф – 6 800 гривень!

Шість. Тисяч. Вісімсот. Гривень. Людина, яка отримує майже 87 тисяч на місяць з кишень містян, відбулася переляком, який коштує менше ніж одна десята її місячного доходу! Та він ці гроші напевно просто забув у кишені інших штанів. Виховний ефект просто колосальний, чи не так? Громада аплодує стоячи!

Саме тому ця справа стала прикладом більш системної проблеми: навіть коли конфлікт інтересів встановлюється, реальні наслідки для високопосадовців часто виглядають символічними.

Майно і декларації

Окрему увагу привертають декларації сім’ї. У документах дружини міського голови зазначені значні земельні активи та доходи від аграрного підприємства. У самого мера задекларовано автомобілі та інше майно.

Начальниця загального відділу Лілія Мельничук (та сама кохана дружина) задекларувала земельну ділянку площею понад 27 000 квадратних метрів! Майже три гектари землі у звичайної чиновниці середньої ланки. Звідки? Наколядувала?

Крім того, у її звітах красується солодкий дохід від ТОВ «Нью Агро Поділля». Яким боком керівниця відділу міськради дотична до агробізнесу – питання риторичне. Натомість сам мер Микола Степанович у документах – чистий ангел і бідняк: стара Toyota Corolla 2019 року, антикварний ВАЗ-2108 1987 року та земельні ділянки, завбачливо оформлені… правильно, на дружину. Ну справжній безсрібник!

Але шила в мішку не сховаєш. У Старокостянтинові вже давно ходять дуже гучні чутки, що нібито розкішна квартира, у якій живе мерське подружжя, оформлена на тестя – батька Лілії Василівни. Чоловіка, який усе життя скромно працював, чи то працює у соціальній сфері. Оце так успішна родина! Шкода, що після початку повномасштабного вторгнення реєстри закрили, і перевірити ці «сімейні таємниці» офіційно важко.

Звичайно, будь-які активи, відображені у деклараціях, самі по собі не свідчать про порушення закону. Водночас саме відкритість декларацій існує для того, щоб громадськість могла ставити запитання щодо походження майна та відповідності способу життя задекларованим доходам.

Головне питання

Сьогодні Микола Мельничук продовжує очолювати громаду. Юридично історія зі штрафом завершилася. Політично — навряд чи.

Засідання виконкому йдуть, папірці підписуються, грошики капають. Дружина так само сидить під боком у виконкомі. НАЗК вимагало розділити роботу і ліжко? Та плювати вони хотіли. Штраф у 6800 грн сплачено – можна «працювати» далі.

Поки українські солдати в окопах проливають кров за те, щоб випалити корупційну гниль з нашої країни, у Старокостянтинові один персонаж доводить усім нам: закони – це для лохів. Якщо ти сидиш у кріслі 23 роки, у тебе автоматичний імунітет, а бюджетні премії для коханки – це не кримінал, це просто «кохання».

Бо головне питання залишається відкритим: чи повинна громада миритися із ситуацією, коли посадовець опиняється у центрі антикорупційного скандалу, а наслідком стає лише адміністративний штраф?

Саме відповідь виборців на це запитання визначатиме не лише майбутнє Старокостянтинова, а й те, наскільки високими будуть стандарти доброчесності для місцевої влади.