Хмельницький апеляційний суд залишив без змін рішення Шепетівського міськрайонного суду, яким відмовлено у задоволенні позову про демонтаж самочинної прибудови. Апеляційну скаргу позивачки суд також не задовольнив.
Суть конфлікту між сусідами
Позивачка, яка є співвласницею квартири, звернулася до суду з вимогою зобов’язати власників сусіднього помешкання демонтувати прибудову.
За її словами, відповідачі здійснили реконструкцію без належних дозволів — зокрема без погодження органів місцевого самоврядування, контролюючих органів та інших співвласників будинку.
Йдеться про прибудову площею 16,3 квадратного метра, яка, відповідно до технічного паспорта, використовується як кухня.
Позивачка стверджувала, що об’єкт зведений впритул до її квартири, що призвело до зменшення природного освітлення в кімнаті та, на її думку, порушує будівельні норми і правила добросусідства.
Позиція суду першої інстанції
Шепетівський міськрайонний суд відмовив у задоволенні позову, вказавши на відсутність належних доказів порушення прав позивачки.
Суд зазначив, що у справах щодо самочинного будівництва позивач має довести не лише факт незаконності будівництва, а й те, що воно реально порушує його права.
Знесення об’єкта розглядається як крайній захід впливу, який застосовується лише за наявності підтверджених порушень.
Висновки експертизи
Ключовим доказом у справі став висновок будівельно-технічної експертизи.
Експерти встановили, що внаслідок прибудови рівень природного освітлення у кімнаті позивачки знизився приблизно на 28%. Водночас цей показник не опустився нижче мінімально допустимих норм, визначених державними будівельними стандартами.
Також зафіксовано зміну ступеня вогнестійкості будинку — з третього до рівня ІІІб–IV. Однак, як зазначено у висновку, це відповідає допустимим нормам.
Рішення апеляційного суду
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
У постанові зазначено, що позивачка не довела, що здійснена реконструкція перешкоджає їй користуватися власною квартирою або істотно порушує її права як співвласниці.
Таким чином, підстав для застосування крайнього заходу у вигляді демонтажу прибудови суд не вбачає.
