1981 року у Хмельницькому СІЗО трапилась безпрецедентна подія – вперше за понад двохсотлітню історію існування в’язниці з її стін зуміли здійснили втечу двоє особливо небезпечних засуджених – рецидивістів. Як це сталося і чим закінчилося.
Маленьким шматком жерсті, яким табуретка в камері була прикріплена до підлоги, двоє злочинців вирили тунель завдовжки більше 50 метрів. Звісно, достатнього розміру, щоб по ньому пролізла людина. Викопану землю вони тихенько спускали в унітаз, розповідає Віртуальний музей міста Хмельницького
Злочинці рили підкоп ночами. Замість себе клали на ліжко опудала. Замість жерстяної смужки, що тримала табуретку, причепили декорацію – шмат газетного паперу, пофарбованого тютюновою водою.
Двічі вони були близькі до провалу. Один раз землею забився туалет, але сантехнік нічого особливого не запідозрив. Другий раз – провалилася земля у дворі в’язниці, але все списали на кротів.
Пізньої осені підкоп було закінчено. Він виходив з-за стін в’язниці, зі сторони «Дитячого світу», біля громадського туалету. Розповідають, що спочатку, коли хід було завершено, один з втікачів виліз на волю, зірвав яблуко, з яблуні, що росла прямо біля стіни, і повернувся у камеру.
Наступної ночі, злочинці втікають на волю. Одягом їх забезпечили родичі одного з втікачів з Чорного Острову, хоча до себе не пустили.
Попалися вони на свіжому злочині. Планували викрасти мотоцикл, юного водія вдарили, і подумали, що на смерть. Той же вижив, і заявив в міліцію, де вже знали про втікачів.
Групи захвату одразу ж рвонули в Чорний Острів, до мами одного з втікачів, але вже було пізно, ті (як потім вияснили на допиті) подалися на Донбас, де жив другий.
А ще на всіх виїздах з міста, на всіх великих перехрестях по трасі і на в”їздах в ліси чергували озброєні пікети внутрішніх військ. На кожному з таких пікетів перевіряли всі машини. В легковиках заглядали в багажник та опитували кожного водія, чи не бачив підозрілих…
Злочинці, коли побачили погоню, розділилися. Одного взяли швидко, в перший чи другий день, а другого шукали майже тиждень і знайшли… в озері, у чагарнику, де той сидів прямо у воді, а дихав через соломину в роті.
Цей випадок мав серйозні наслідки для персоналу установи, розповідають у Хмельницькому СІЗО. Усю зміну, яка чергувала тієї ночі, звільнили з посад. Постраждали навіть ті, хто безпосередньо не був винен. Один із працівників, майор, якого знали як чесну та порядну людину, був понижений у званні до рядового, а всі його нагороди скасували. До пенсії йому залишалося менше, ніж півроку. Цей удар виявився для нього надто важким — чоловік пережив серцевий напад і довго лікувався.
В подальшому після детального розгляду й вивчення всіх обставин події та з метою недопущення повторення подібних випадків були переглянуті підходи до забезпечення в установі системи безпеки й підтримання належного рівня правопорядку. В установі постійно модернізувались охоронні системи, підвищувався рівень кваліфікації й службової підготовки персоналу.
