У селі Стригани Крупецької громади Шепетівського району розташований палац Четвертинських — пам’ятка архітектури початку ХХ століття, яка сьогодні перебуває у стані поступового руйнування через атмосферні опади та відсутність належного догляду.
Стригани лежать на березі Горині, за п’ять кілометрів від Славути. У 1961 році до села приєднали Ріпище, а населений пункт набув сучасних меж. Однак справжній розквіт Стриганів пов’язують із кінцем ХІХ століття, коли ці землі придбав князь Святополк-Четвертинський.
Князівська резиденція серед парку
За переказами, князь викупив частину території у свого приятеля — князя Романа Даміана Сангушка зі Славути. Новий власник розпочав масштабну розбудову маєтку: з’явилися гребля, водяний млин, господарські споруди, а також сам палац, спроєктований німецькими інженерами.
Будівля зведена на початку ХХ століття з цегли у стилі модерн. Палац має Г-подібне планування, ризаліти, мансарду, підвальні приміщення та чотири входи з різних сторін. Фасади вирізнялися пастельно-жовтим кольором стін із теракотовими декоративними елементами, фігурними аттиками та кованими балконами (нині втраченими).
Навколо палацу заклали парк із системою доріжок і рідкісними породами дерев. З верхніх поверхів відкривалися краєвиди на Горинь, озера та соснові ліси.
Інтер’єри мали ознаки «декоративно-романтичного» модерну: ліпнина зі зображеннями маків, латаття, гірлянд із троянд, маскарони у вестибюлі, герб Четвертинських. Частина декоративних елементів збереглася, однак значна частина втрачена.
Легенди та трагічні сторінки
З палацом пов’язана романтична й водночас трагічна легенда про кохання князя до значно молодшої дружини. За переказами, після викриття її зради князь покінчив життя самогубством. Похований він у Славуті, а його родина виїхала до Польщі.
З приходом радянської влади князівські кімнати зайняли Яків Брегам та Олена Семенюк. Комуністи займалися «хлібозаготівлею шахтарям Донбасу», як зазначено на пам’ятнику, розміщеному поруч із палацом. Місцеві селяни здійснювали шалений опір і, як наслідок, вбили подружжя комуністів (2.11.1931 р.).
Під час бойових дій Другої світової війни воїни УПА використовували палац Четвертинських під шпиталь, але зрадники, якими влада заселила спустілі після голодомору хати, видали вояків московським окупаційним карателям. 13 травня 1944 року червоними було розстріляно біля десятка повстанців.
У рамках оптимізації 1961 р. села Стригани та Ріпище об’єднали слідом за поєднаними чверть століття до того колгоспами та підпорядкуванням Крупецькій сільській раді в 1952 р. Палац в той час було пристосовано під потреби школи механізаторів.
У 1960 рр. резиденцію Четвертинських віддали на нетривалий час під гуртожиток працівників торфозаготівлі, а потім – під Стриганський протитуберкульозний санаторій на чолі з головним лікарем В.М. Нікітчуком.
Останній було закрито в 1985 р. і князівський палац після капітального ремонту перетворився на дитячу туристичну базу «Блакитні озера», що перестала функціонувати в 1990 р..
Статус і сучасний стан
У 2013 році наказом управління культури Хмельницької ОДА будівлю внесли до переліку щойно виявлених об’єктів архітектури як «садибний будинок, 1900–1910 рр.».
Нині пам’ятка не використовується. Через відсутність консервації та системного догляду палац поступово руйнується: пошкоджений дах пропускає вологу, руйнуються перекриття й декоративні елементи.
