Малюнок племінниці останнього короля Речі Посполитої Урсули Замойської (після одруження — Мнішек), датований кінцем XVIII — початком XIX століття, допоміг розкрити раніше невідомі факти з історії містечка Городок на Хмельниччині.
Про цю роботу ще у 2011 році згадував краєзнавець Дмитро Полюхович у публікації, присвяченій історії містечка. Тоді малюнок був оприлюднений на сайті Національного музею у Варшаві, однак доступна фотокопія мала низьку якість і не дозволяла детально прочитати авторські пояснення.
Згодом музей опублікував зображення у високій роздільній здатності та розшифрував рукописні примітки Урсули Замойської французькою мовою. На малюнку графиня не лише зобразила панораму західної частини Городка, а й пронумерувала об’єкти та надала до них короткі пояснення.
Серед зафіксованих елементів:
- вид на Городок з гори навпроти резиденції,
- малий укріплений замок,
- дубовий гай,
- передмістя міста,
- млин,
- будинок дідича та його сад,
- броварня,
- кілька сіл,
- великі й малі ставки,
- поля, що покривали всі навколишні пагорби.
Особливу цінність має згадка про «малий укріплений замок». Нині від нього збереглися лише фрагменти майже повністю знищених валів. Сьогодні на цій території розташована Городоцька дільниця Хмельницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», відома серед місцевих як «Газконтора», розповідає Дмитро Полюхович.
Раніше більшість дослідників вважали резиденцію Замойських так званим псевдозамком — цивільним палацом, стилізованим під оборонну споруду відповідно до моди на історизм, поширеної серед аристократії кінця XVIII — початку XIX століть. Таку версію підтверджували й плани перебудови палацу, створені архітектором Яном Грізмаєром, а також карта міста 1863 року.
Однак малюнок Урсули Мнішек, створений ще до перебудови, повністю спростовує цю гіпотезу. По-перше, авторка прямо зазначає, що це саме укріплений замок. По-друге, на зображенні чітко видно башти, які зникли після реконструкції. На світлинах початку XX століття на цьому місці зафіксовано вже лише двоповерхову будівлю без оборонних елементів.
Крім того, визначення «малий укріплений замок» свідчить про існування у Городку й «великого» замку. Це ставить під сумнів усталену версію, що Великий Городоцький замок було повністю розібрано ще на початку XVIII століття. Ймовірно, на момент створення малюнка він ще зберігався принаймні частково.
Нагадаємо, що точне місце розташування Великого Городоцького замку було локалізовано лише у 2021 році під час археологічних досліджень, ініційованих міською владою Городка.
Цікавим є й комплекс резиденції дідича з броварнею, зображений на малюнку. На карті 1863 року ці об’єкти вже відсутні, а причини їх зникнення наразі залишаються невідомими.
Із зафіксованих Урсулою Замойською об’єктів до наших днів збереглися лише ліс «Дубок», ставок та мурований млин, від якого нині залишилися лише руїни.