Сергій Токарєв розповів, що сьогодні є найважливішим для стартапів Центральної та Східної Європи 

Стартап-екосистема Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) залишається обмеженою. Це пов’язано не з браком капіталу чи політичними ризиками, а з відсутністю достатньої кількості відданих менторів. ІТ-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв розповів, що потрібно зробити, аби це виправити.

Загальна вартість стартап-екосистеми ЦСЄ з початку 2014 року виросла у 15,5 рази, і сьогодні значно випереджає середній показник по всім європейським країнам. Серед лідерів – Польща, яка у 2024 році спромоглася залучити €2 млрд інвестицій. Країна отримує підтримку від PFR (Польський Фонд Розвитку), має 280 000 розробників ПЗ і кілька революційних продуктів, як-от ElevenLabs і Docplanner.

Україна відрізняється найбільшим кадровим резервом (340 000 розробників) і підтримує базу в 2500 стартапів. У Румунії знаходиться близько 202 000 технічних спеціалістів, а також динамічна екосистема (близько €19 млрд), яка створила UiPath та eMAG.

«Кожна екосистема ЦСЄ відрізняється власним характером, проте саме деякі спільні сильні сторони роблять з неї потужного конкурента», – говорить Сергій Токарєв.

Які особливості притаманні екосистемі країн ЦСЄ

Країни Центральної та Східної Європи мають безліч спільних сторін. Саме вони роблять їх особливими та конкурентоспроможними:

1. Рентабельність. Рівень оплати праці в ЦСЄ поступається зарплатам в США та країнах Західної Європи. Але завдяки цьому стартапи можуть будувати сильні технічні команди без значних витрат на талант. Більш того, компанії здатні розтягувати pre-seed і seed-капітал далі, створюючи більше простору та можливостей для розвитку продукту.

2. Кваліфіковані кадри. Країни Центральної та Східної Європи мають великий резерв професійних працівників, які пройшли престижні STEM-програми. Міжнародні компанії визнають майстерність та досвід інженерів і розробників програмного забезпечення ЦСЄ.

3. Орієнтоване на виконання мислення. Інвестори, які добре знайомі з цим регіоном, часто обирають стартап-екосистему ЦСЄ саме за прагматизм. Такий підхід здатен швидко перетворювати ідею на реальний продукт навіть в умовах обмежених ресурсів. 

4. Глобальне мислення. Засновники стартапів регіону часто створюють продукти для міжнародних клієнтів. Вони вже мають remote-first моделі та планують якомога швидше виходити на іноземні ринки. 

Які думки є неправильними, коли йдеться про ЦСЄ

Хоч регіон розвивається досить швидко, про нього ще й досі у світі існують хибні уявлення:

1. Не вистачає венчурного капіталу або зацікавлених інвесторів.

За останні роки в регіоні запустили кілька венчурних фондів, орієнтованих на ринок Центральної та Східної Європи. У період з 2017 по 2023 рік їхня кількість лише подвоїлась. Серед приватних інвесторів і фондів, орієнтованих на ЦСЄ, панує думка, що капіталу більше ніж стартапів, які готові його поглинути.

2. Політична нестабільність регіону.

Ризики на ринках ЦСЄ можуть сильно різнитись між собою. Наприклад, Чехія та Польща є членами ЄС зі сталою нормативно-правовою базою і входять до політично найстабільніших ринків у світі. В той самий час Україна потерпає від війни з агресором, але її стартап-екосистема продовжує зростати та приваблювати міжнародних інвесторів.

3. Ринок ЦСЄ – це лише аутсорсинг.

Експорт аутсорсингових послуг лише в Україні в 2024 році досягав позначки в $6,4 млрд. Звичайно, ІТ-аутсорсинг історично вважається важливою частиною технологічної галузі регіону, проте це не повна картина. 

ЦСЄ є місцем зародження топових конкурентоспроможних компаній, як-от Grammarly чи ElevenLabs. З 2014 року загальна вартість стартапів ЦСЄ у 6 разів випередила Західну Європу. Це стало можливим не лише за рахунок ІТ-аутсорсингу, а й через ріст стартапів, орієнтованих на продукцію.

Якщо капіталу достатньо, чому стартапи ЦСЄ не масштабуються? 

«На мою думку сьогодні найбільшим викликом для ринків Центральної та Східної Європи є утримання засновників стартапів і повернення підприємницького успіху назад в екосистему», – запевняє Сергій Токарєв.

Наприклад, через війну в Україні близько 90% компаній перенесли свої штаб-квартири за кордон. Але й на стабільних ринках ЦСЄ можна спостерігати відтік компаній (за даними Dealroom з Естонії виїхало 54% компаній). Засновники B2B-програмного забезпечення, орієнтовані на ринок США, також релокують свої штаб-квартири, оскільки такий переїзд є раціональним і комерційно необхідним. 

«Змінити ситуацію зможуть лише засновники, які залишатимуться в екосистемі регіону. Більш того, важливо замислитись над перспективою повернення. Засновники стартапів, які успішно виходять на закордонні ринки, можуть принести досвід, мережі та капітал назад у ЦСЄ», – додає Сергій Токарєв.

Що зараз важливіше за гроші

На думку ІТ-бізнесмена, є три шляхи, які здатні призвести до позитивних змін у питаннях повної реалізації та забезпечення повторного обігу підприємницького успіху:

1. Засновники можуть керувати віддаленими командами, зберігати операційну базу в ЦСЄ або будь-яким іншим чином підтримувати присутність на регіональному ринку.

2. Виїхавши за кордон, засновники повинні розглянути можливість повернутись з капіталом і мережею, стати операторами або наставниками.

3. Деякі засновники можуть навіть створювати власні венчурні фонди. 

Одного лише капіталу не достатньо, аби зробити з ЦСЄ глобальний стартап-центр. Але з часом, внаслідок невдач і успіхів можна навчитися підвищувати планку. Найважливіше – увага, час і практичні поради від авторитетних засновників.