Село Папірня, що входить до Городоцької міської територіальної громади на Хмельниччині, виникло у середині ХІХ століття — 1852 року. Тоді на невеличкій річці Чорноводка, притоку Смотрича, запрацювала паперова фабрика, від якої й пішла назва населеного пункту.
За словами історика та краєзнавця Дмитра Полюховича, хоча деякі довідники стверджують, що фабрика діяла лише до кінця XIX століття, насправді виробництво працювало принаймні до революції 1917 року. «Відомі обкладинки від пачок цигаркового паперу із згадкою про Папірнянську папірню», — зазначає дослідник.
Село від початку було невеликим — тут жили переважно робітники фабрики. Сьогодні ж Папірня — зовсім маленький населений пункт: на берегах Чорноводки залишилося менше сорока будинків і трохи більше півсотні мешканців.
Попри розмір, Папірня зберігає унікальні пам’ятки. Село славиться мальовничими ставками та старим водяним млином 1855 року, який нині працює вже від електрики — тут іноді мелють корм для худоби.
Поруч із млином стоїть цікава садиба, що нагадує міні-скансен: мурований будинок кінця XIX століття, господарські споруди та огорожа з «дикого» каменю.
Хто саме тут жив — достеменно невідомо. Місцеві розповідають різне: одні кажуть, що це був будинок поміщика, інші — мельника або директора фабрики. У будь-якому випадку — це обійстя є цінною частиною історичної спадщини краю.
