Бзурської битви, відкрилася фотовиставка, присвячена давнім римо-католицьким некрополям Поділля.
Експозиція стала результатом краєзнавчо-дослідницького проєкту «Могили Предків», який реалізують у партнерстві ГО «Україна Інкогніта» та Городоцька міська територіальна громада — в особі Відділу культури, національностей, релігій і туризму Городоцької міськради.
Дослідження спадщини трьох народів
У межах проєкту досліджуються старі кладовища та позацвинтарні поховання колишнього Городоцького району — українські, польські та єврейські.
Мета ініціативи — зберегти й популяризувати багатонаціональну спадщину Поділля через вивчення некрополів. Це сприяє глибшому розумінню історії краю та міжнаціональному діалогу.
На сьогодні обстежено понад 40 некрополів і поховань, що охоплюють період від кінця XVI до початку ХХ століття. Під час експедицій дослідники зробили низку унікальних відкриттів.
Зокрема, виявлено мацеву початку XVII ст. з найстарішим в Україні (а, можливо, і в Європі) зображенням Стіни Плачу в Єрусалимі.
Також знайдено позацвинтарне поховання змішаної україно-польської родини, яка загинула під час епідемії 1770–1771 років. Пам’ятник має архаїчну форму «козацького» хреста з написами церковнослов’янською та польською мовами — аналогів йому в Україні не виявлено.
«Культура не має кордонів»
Начальник Відділу культури Городоцької міськради Олег Федоров пояснює, що до експозиції увійшли світлини як польських, так і українських кладовищ:
«Національні культури Поділля розвивалися не у вакуумі. Вони впливали одна на одну. Наприклад, у Городку ми маємо мацеву XVIII ст. із геральдичним польським орлом, а на православному цвинтарі — хрести з католицькими символами. І навпаки — у Сатанові є польські надгробки, виконані в українській традиції», — зазначає дослідник.
Координатор проєкту від ГО «Україна Інкогніта» Дмитро Полюхович додає: «Українці без проблем ставили надгробки у “польському дизайні”, а поляки — в українському. Це свідчить про відсутність релігійної чи національної ворожнечі. Люди просто шанували пам’ять своїх близьких. І це варто пам’ятати сьогодні».
Символ українсько-польської дружби
Фотовиставка стала подарунком міста Городок своєму польському побратиму Сохачеву, з яким громада підтримує зв’язки вже понад три десятиліття.
Під час відкриття директор музею Радослав Яросінський назвав виставку «цінним і дружнім жестом до сусідів»: «Ця робота не лише наукова, а й глибоко людяна. Українські дослідники зберігають пам’ять про поховання поляків, які жили на цих землях. Це справжній міст дружби між нашими народами».
Дослідження триває
За словами Дмитра Полюховича, найближчим часом команда вирушить у нову експедицію: «Ми отримали інформацію про кілька старовинних кам’яних хрестів у лісі. Ймовірно, це поховання жертв епідемій XVIII чи XIX століття. Плануємо дослідити їх і зберегти як частину спільної історії».
