Товтрський кряж – не лише унікальне гірське утворення, але й місце скупчення дивовижних історичних пам’яток. Нагадаємо, походження цих невисоких але дуже мальовничих гір не тектонічне, а біологічне. Це колишній бар’єрний риф давнього міоценового моря, утворений різноманітними живими організмами, розповідає історик та краєзнавець Дмитро Полюхович.
У наш час маємо його аналог – Великий бар’єрний риф, що біля берегів Австралії. Правда той, біляавстралійський, утворено коралами, а Товтри будували інші живі організми які, як й корали, мали вапнякові скелети, або накопичували вапняк, чи створювали вапнякові ж конструкції. У першу чергу це моховатки. Крім того незле попрацювали черви-серпули, які довкола свого тіла будували з вапняку трубочки-домівки. Незле доклалися кам’яні водорості літотамнії. У своїх клітинах вони активно накопичують вапно, тому самі тверді як камінь. Звідси назва – «кам’яні водорослі».
Товтри уславлені унікальною природою. На теренах кряжу маємо заповідник «Медобори» і Національний природний парк «Подільські Товтри».
Але Товтри це не лише дивовижна геологічна та природна пам’ятка. Тут маємо ще й чимало історичних реліквій. Зокрема давніх святилищ та сакральних місць.
Причина – прозора. У давнину все, що кардинально виділялося із загального рельєфу одразу ж населялося могутніми духами і божествами. Вузенька ж смужечка Товтр-Медоборів – саме те що треба. Уявіть почуття давньої людина: звичні оку подільські пагорби раптом змінюються на скелі та велетенські каменюки, а далі, за якийсь кілометр-два, – знову ж такі самі тривіальні пагорби.
Дольменоподібне утворення на горі Баба
Лише на невеличкій ділянці Товтр між селами Закупне-Івахнівці-Демківці (це десь 5-6 км) командою ГО «Україна Інкогніта» виявлено три дольменоподібних мегалітичних утворення, скельну капличку, та печеру з петрогліфами (остання, як і 2 дольменоподібних утворення, до того взагалі не були відомі історикам).
Один із петрогліфів печери на горі Баба
Цікавим і досі недослідженим історичним та культурним феноменом Товтр є культ шануванні слідів Божої Матері, які Вона, як у це вірять місцеві, залишила на каменюках та скелях під час своєї знаменитої мандрівки до Почаєва. Наразі відомо більше десятки таких «слідочків». Зокрема лише біля Закупного – два. Один біля Івахнівець і один – біля Демківець.
Найцікавіший біля Демківець. Там маємо цілий сакральний комплекс. Зокрема у найвищій точці скельного гребню безіменної товтрини, що ховається посеред лісу на околиці вище згаданого села, можна побачити чи то невеличку печерку, чи то чималий дольмен. Споруда явно рукотворна, але для більш точного розуміння що це таке, потрібно провести детальні дослідження з археологічними розкопками.
Просто під печерою біля основи скелі маємо ще оду унікальну історичну пам’ятку. Колись дуже-дуже давно від основного скельного масиву тут відкололася величезна, розміром з міжміський автобус, каменюка і трохи посунулася по схилу гори. Між нею та скелею утворилася вузька ущелина. За такою схемою, до речі, колись утворилося знамените святилище у Буші.
В ущелині згодом виникла капличка. Сьогодні можна побачити пази у скалі, де кріпилися дерев’яні конструкції перекриття, та видовбану у скелі нішу, де стояла сакральна фігура.
Ніша для фігури
Найбільш шанованим «слідочком» на ділянці Закупне-Івахнівці-Демківці є реліквія біля підніжжя гори Високі Камені (Високі Скелі). Це самотня велетенська каменюка. Не виключено, що це жертовник ще дохристиянських часів. На ній крім звареного із нержавіючої сталі хреста встановлено ще й фігуру Божої Матері.
Культ товтрських «слідочків» досі не досліджено істориками. Не виключено що він якось пов’язаний із якимось жіночим дохристиянським божеством. До речі ще два «слідочки», як і дольменоподібне утворення та печеру з петрогліфами, можна побачити на сусідній з Високими Каменями горі Баба. Назву останньої пов’язують із якимсь ідолом, що стояв там ще на початку ХХ ст.