Для українських територіальних громад планують продовжити терміни створення комплексних планів просторового розвитку (КППР). Законопроєкт, який це передбачатиме та який розробила разом із колегами голова партії “Слуга Народу”, народний депутат і очільниця профільного Комітету ВР Олена Шуляк, парламент вже ухвалив у першому читанні наприкінці липня.
“Ми чітко розуміємо, що комплексні плани просторового розвитку – це новий інструмент у сфері містобудівної та землевпорядної документації, розроблення якого потребує значного часу, зусиль та фінансування, які зараз у всіх направлені насамперед на допомогу війську, нашим захисникам і захисницям, ветеранам і ветеранкам й тим, хто цього потребує. Саме тому Верховна Рада, наш профільний регіональний комітет, партія “Слуга Народу” пішли назустріч громадам, і ми подали відповідний законопроєкт, який пролонгує терміни створення цих планів, розроблення яких передбачалося завершити до січня 2025 року.
Ми врахували пропозиції керівників громад, обласних адміністрацій і рад, міністерств і всіх стейкхолдерів. У нас є підтримка Президента Володимира Зеленського, є підтримка Офісу Президента в особі Віктора Микити – як у тому, що стосується безпосередньо роботи над КППР, так і загалом у нашій важкій роботі з мінімізації корупції в містобудівній сфері, в чому, безперечно, допоможуть комплексні плани просторового розвитку”, – зазначила Олена Шуляк.
Як додають у партії “Слуга Народу”, пропонується встановити граничні терміни подачі КППР до 3 роки після завершення війни для громад прифронтових областей і до 1 січня 2028 року для всіх інших.
Що таке комплексні плани просторового розвитку
Комплексний план просторового розвитку є одночасно як містобудівною, так і землевпорядною документацією. Кожна громада в КППР формує чіткі правила: що можна будувати на відповідній території, а що будувати заборонено, які обмеження щодо забудови встановлені, наприклад, гранично допустима висотність забудови, мінімальні відстані від певних об’єктів тощо, пояснюють у партії “Слуга Народу”.
“Комплексні плани просторового розвитку означають створення якісної містобудівної документації. А це фактичний “стоп” різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різного шахрайства у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація зрештою означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це вже вагома перевага для громад”, – пояснює Олена Шуляк і додає, що стара документація, як-от детальні плани територій – другий за рівнем корупційних ризиків документ у містобудуванні – використовувати для землевідведення і зміни цільового призначення в результаті заборонять. Для цього будуть використовувати саме КППР.
Та й загалом, як наголошують у партії “Слуга Народу”, наявність комплексного ППР надасть громадам перевагу при фінансуванні їхніх інфраструктурних проєктів за кошти держбюджету та міжнародних партнерів.
У партії “Слуга Народу” додають, що спростити громадам процес розроблення КППР допоможе містобудівний кадастр державного рівня – Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), яка вже почала працювати та дає змогу забезпечити верифікацію баз геопросторових даних і проєктів.
Схожі матеріали:
- Олена Шуляк: Парламент дав “зелене світло” масштабній реформі житла
- Цифровізація сфери будівництва зменшила чиновницьку посередницьку “піну” й закрила корупційні шпарини – нардеп Олена Шуляк
- Очільниця “Слуги Народу” Олена Шуляк назвала три ключові реформи в Україні
- Олена Шуляк: Влада системно працює над тим, що ветерани та ветеранки отримували гідні умови життя та розвитку
- Держава посилює спроможність ветеранського спорту – нардеп Олена Шуляк