Інколи, щоб бути Героєм, не потрібно мати зброю в руках чи військове звання. Героїзм вимірюється не віком, а вчинками — щирими, сміливими, самовідданими. Таким був 19-річний Максим Старостін із Білогір’я, життя якого трагічно обірвалося під час чергової поїздки на фронт.
Максим був волонтером, студентом столичного КПІ, учасником Добровольчого українського корпусу. Кожну вільну хвилину він присвячував допомозі Збройним силам України. Замість розваг і безтурботного студентського життя — розробка дронів, технічна підтримка і поїздки на передову. Він не тільки створював безпілотники, а й особисто доставляв їх на передову, тестував, наражаючи себе на небезпеку. Розумів ризики, але завжди був поруч із тими, хто боронить Україну, розповідають у Білогірській громаді.
Його останній виїзд — на Донеччину — став фатальним. Під час виконання чергової волонтерської місії Максим разом із командою потрапив під ворожий обстріл. Хлопець загинув, не доживши й до двадцяти років. Його смерть — болісна втрата для рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його щиру любов до України.
Схожі матеріали:
- У громаді на Хмельниччині попрощалися із двома загиблими на фронті захисниками
- На Хмельниччині попрощалися із загиблим на Донеччині 39-річним захисником
- «На щиті» повернулись додому троє захисників з Хмельниччини
- На війні загинули четверо військовослужбовців з Хмельниччини
- Загинув, прикриваючи відхід групи: «на щиті» додому повернувся 53-річний захисник з Хмельниччини