На території селища Меджибіж у Хмельницькій області українські археологи виявили сліди найдавнішої обробки кістки мамонта давніми людьми. Вік знахідки становить орієнтовно 400 тисяч років. Про це йдеться у публікації в міжнародному науковому журналі International Journal of Osteoarchaeology.
Виготовлене з бивня мамонта вістря, яке знайшли в Меджибожі. Stepanchuk & Naumenko / International Journal of Osteoarchaeology, 2025
Знахідка належить до періоду раннього палеоліту — найдавнішої доби кам’яного віку. Археологи досліджували стоянку давніх людей, де виявили 24 фрагменти бивнів мамута степового (Mammuthus trogontherii). Найбільші з них сягали лише п’яти сантиметрів. При цьому 11 фрагментів мали чіткі сліди обробки — загострення та сліди впливу інструментів.
Серед артефактів — ймовірне вістря списа розміром лише 14 на 16 міліметрів, а також об’єкт, який науковці назвали «нуклеусом» — ядром, що могло використовуватися для виготовлення інших знарядь.
Попри мініатюрні розміри, ці знахідки мають велике значення. Утім чи справді використовували такий невеликий загострений фрагмент як вістря списа — поки невідомо. Вчені припускають, що давні люди могли використовувати кістку мамонта як навчальний матеріал для тренування обробки каменю — матеріалу значно твердішого. Інша версія — використання кістки через дефіцит кам’яної сировини у регіоні.
Ще однією версією є те, що ці артефакти могли не мати практичної користі, а натомість відігравали роль для соціалізації в ранніх групах людей, зокрема для передавання навичок молодшим представникам групи.
Знахідка з Меджибожа є унікальною для Центрально-Східної Європи і відкриває нову сторінку в дослідженні життя давніх людей на території сучасної України.